5 вересня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1931
«ШЛЮЗОВА-КАНЦЕРІВКА»
«5 вересня Дніпробуд передає у постійну експлуатацію НКПС нову залізничну лінію Шлюзова-Канцерівка», – повідомляє в 1931 році «Хроніка Дніпробуду». Нова залізнична гілка має довжину у 22 кілометри та проходить через острів Хортиця. «Нова лінія перетинає річку Дніпро нижче греблі, проходить через острів Хортицю, Новий та Старий Дніпро. Вона скорочує на 8 кілометрів відстань між станціями Шлюзової та Канцерівкою старого напрямку, і є першою ланкою майбутньої надмагістралі, яка з’єднує Кривий Ріг із Донбасом»,, – повідомляють журналісти. Ділянка побудована Дніпробудом замість існуючої гілки 2-ї Катерининської залізниці з тією ж назвою. Остання проходить через Кічкаський міст, який вже доживає свої останні дні. «Необхідність побудови нової лінії викликана майбутнім затопленням Кічкаського мосту у зв’язку з підпором, створюваним греблею», – пояснює «Хроніка Дніпробуду».
Одночасно встає до ладу і невід’ємна частина нової лінії – мостовий перехід із двох мостів Стрілецького. Останні урочисто відкрили напередодні – 31 серпня. Той з них, що над Старим Дніпром – рекордсмен Європи за довжиною прольоту арки (224 метри!). Ці мости не пережили Другу Світову війну, заразна їх місці – мости Преображенського.
1970
«КОБЗАР»
Як я вже писав, у вересні 1970 року в Запоріжжі дуже активно святкують 200-річчя міста. Ювілею присвячують цілу низку заходів. Однин з них відбувається 5 вересня. На першому поверсі висотки на площі Пушкіна урочисто відкривають нову книжкову крамницю – «Кобзар». До 50-річного ювілею крамниця трохи не дожила – була зачинена вже в наші часи.
Ще одна подія того дня – відкриття виставкової зали Спілки художників на бульварі Центральному (біля площі Жовтневої). Преса називає це «подарунком до 200-річчя міста». Раніше виставкова зала займала невеличке приміщення на вулиці Миру – там де зараз фотоклуб. У новому ж приміщенні, як пишуть журналісти, «можна виставити одночасно одразу 500 картин».
1973
КУЛІНАРІЯ «ЛАХТІ»
5 вересня 1973 року в Запоріжжі відкривається потім досить відома кулінарія при ресторані «Лахті». До речі, останній сам ще не відкрився – зустріне перших гостей лише у жовтні 1973 року.
Кулінарний комплекс починає свою роботу на першому поверсі житлового будинку за тодішньою адресою проспект Леніна, 146 – поряд з рестораном, що добудовується. Емблема того ж «Лахті» навіть присутня на білих куртках працівників нової кулінарії. Тут продають напівфабрикати: «рагу, азу, гуляш, шашлик, нирки, шніцелі, фарш… Є морквяні та бурякові котлети, голубці, фарширований перець, млинці, сирники, очищена риба та салати».
А ще тут є й відразу два кафетерії: в одному пропонують бульйон, сосиски, шашлик та чебуреки, в іншому – чай, каву, молочні продукти, листкове та дріжджове тісто, торти. Розпочало роботу і місцеве бюро кулінарних послуг: вранці можна замовити по телефону необхідні продукти, а ввечері забрати їх. Як повідомляє преса у вересні 1973 року, цей кулінарний комплекс – найбільший в Україні!
1985
ТЕТЯНА ЧЕРНЯВСЬКА
5 вересня 1985 року численні запорожці тепло зустрічають вдома Тетяну Чернявську – студентку ЗІІ та майстра спорту з фехтування. Фехтувальниця повернулась із Японії, де проходила Всесвітня універсіада. Повертається з медаллю – у складі збірної СРСР Таня виборола «срібло». Наставники спортсменки – тренер спорт-школи №4 Людмила Дроботенко та батько Вадим Чернявський.
1987
ТЕТЯНА САМОЛЕНКО
У вересні 1987 року в італійському Римі відбуваються змагання 2-го чемпіонату світу з легкої атлетики. Однією з головних героїнь турніру стає запоріжанка Тетяна Самоленко. 5 вересня наша землячка стає найшвидшою у фінальному забігу на дистанції 1500 метрів. До речі, показаний Тетяною в Римі результат – 3:58.56 – буде рекордом чемпіонатів світу ще через багато років.
До речі, це вже друга золота медаль, яку Самоленко здобула на світовій першості в Римі. Перед цим – 1 вересня – наша легкоатлетка перемогла й в бігу на 3000 метрів (результат – 8:38.72.). Більше, чим Тетяна, золотих медалей у Римі (три)зміг тоді здобути лише один легендарний Карл Льюїс. Але ж у Самойленко й не було можливості його наздогнати – приймала участь лише двох дисциплінах.
Природньо, що Тетяна відразу ж стає героїнею безлічі нарисів у запорізькій пресі. Пишуть, що до Запоріжжя чемпіонка приїхала з села Секретарка Оренбургської оласті – аби навчатися у гідротехнікумі та серйозно займатися улюбленим бігом. У нашому місті тоді ще Тетяна Хамітова почала тренуватися під керівництвом тренера Миколи Павловича Мальцева. Шлях до спортивного Олімпу був нелегким, але все ж таки успіхи прийшли. 1983 року Таня вперше стала чемпіонкою країни та переможницею Всесоюзних змагань на призи газети «Правда». Потім було ще сім перемог у першостях СРСР та золоті медалі Кубка Європи, Ігор Доброї волі та чемпіонату світу у закритих приміщеннях. І ось новий тріумф – одразу два «золоти» на світовому форумі. Але найбільший успіх Тетяну чекає за рік – на Олімпіаді в Сеулі. Але подробиці про те – вже в одному з наступних випусків.
1991
ПРАПОР НАД МІСЬКРАДОЮ
Знаменна подія – 5 вересня 1991 року над будівлею Запорізької міськради вперше замайорів синьо-жовтий прапор. Історичне рішення місцевих депутатів – перед вами (із фондів Державного архіву Запорізької області).
На сьогодні – все! Далі буде, не премикайтесь! Щиро дякую всім добрим людям за підримку та донати!
Друзі, продовжую вам розповідати про наше місто. В мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує! Подякувати за статтю, або пригостити мене кавою, або підтримати появу нових статей чи взагалі роботу сайту можна за наступними реквізитами:
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 5 вересня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!
Джерела:
Фото: “Атипове Запоріжжя”; власні архіви, “Музейний вісник”.
