Олександрівськ: дуже круті світлини із ХІХ століття.


Ретро-краєвидами рідного краю мене останнім часом вже важко здивувати. Іноді навіть здається, що якихось небачених раніше світлин Олександрівська чи Запоріжжя вже не існує. Але ні – ще зустрічаються і тому радію як дитина кожній з них. Нова така радість – кадри із видання «Альбом видов Лозово-Севастопольской железной дороги».  Зроблені вони орієнтовно в 1880 році. Зізнаюсь, що кадрів Олександрівська, зроблених раніше, я зовсім не можу пригадати. Альбом знайшов і поділився їм дослідник історії з Дніпра Олександр Волок. За що йому велика подяка! А я вибрав із видання фото нашого краю та додав до них свої коментарі. То ж – вирушаємо до 1880-х років! Усі фото можна відкрити окремо та переглянути у великому розмірі. На смартфонах це краще робити у горизонтальному положенні дисплея.

Спочатку трохи про саму Лозово-Севастопольску залізницю.  В 1868 році в російській імперії був затверджений план розвитку мережі залізниць «первостепенной величины». До першочергових планів було віднесено й будівництво Лозово-Севастопольської залізниці. Головна мета – відкрити  доступ для збуту сільськогосподарської продукції до портів Чорного моря. Ділянка залізниці між Лозовою та нашим містом – тоді Олександрівськом – була відкрита 15 листопада 1873 року.

У червні наступного року залізниця дійшла до Мелітополя, а у жовтні – до Сімферополя. В 1875 році колії довели до Севастополя. Пізніше залізниця стала довшою та змінила назву – на Курсько-Харківсько-Севастопольску. На початку XX століття вона стала частиною Південної залізниці.

Як написав вище, до Олександрівська залізниця дійшла в 1873 році. Звісно ж, будівництво не обійшлося і без спорудження залізничних мостів. Один з них – неподалік від станції «Олександрівськ», над річкою Мокра Московка. Це – найперший залізничний міст у межах сучасного нашого міста. Двоколійна споруда із трьома прольотами буда відкрита того ж 1873 року. На фото – поки що один залізничний міст. Лише в 1907 році поруч з ним відкриють другий  – для сполучення з 2-ю Катерининською залізницею (до якої належала Катерининська станція, зараз – «Запоріжжя-2». Зараз на цьому місті – мости, які можна побачити неподалік від центрального автовокзалу.

До речі, на фото можна побачити ще декілька цікавинок. На задньому фоні – судячи з усього, раніше небачена ще версія Шенвізького мосту. пішохідно-транспортного, між колонією Шенвізе та містом Олександрівськ. Деякі будівлі останнього (їх дахи) теж можна розгледіти на цій світлині – за мостом, праворуч.

Перший паротяг прибув до Олександрівська 15 листопада 1873 року. Нижче – тодішній єдиний вокзал міста, станція “Олександрівськ”. Споруда була майже цілком дерев’яною, цегляна – лише центральна її частина. Вже на початку XX століття серед місцевих мешканців станцію зазвичай називали “Південною” – по аналогії з новою назвою залізниці (“Південна”). До того ж в Олександрівську в 1902 році з’явилася ще одна станція – “Катерининка” (2-га Катерининська залізниця).

На наступному фоту – все та ж станція “Олександрівськ”. Але з іншого боку – вигляд з місця сучасної Привокзальної площі.

Будівля Південного вокзалу була зруйнована під час Другої світової війни – в 1943 році. Замість неї збудували новий вокзал – “Запоріжжя-1”.

Будівля вокзалу залізничної станції Запоріжжя-1, зруйнована під час Другої світової війни, фото 1944 р.

Від станції “Олександрівськ” окрема залізнична гілка була протягнута до Дніпра – до річної гавані Олександрівська. Як раз тоді почалися активні перевезення хліба морем та Дніпром. А одразу вище Олександрівська по течії ще знаходилися Дніпровські пороги, які робили судноплавство неможливим. Тому після 1873 року наше місто стає жвавим транзитним центром. Сюди хліб та багато чого іншого везуть водним шляхом, перевантажують і везуть вже далі залізницею. Або навпаки. Гавань та річна пристань знаходилися в районі сучасних річвокзалу та судноремонтного заводу.

В червні 1872 року був складений проєкт великих майстерень на станції Олександрівськ Лозово-Севастопольської залізниці – “для ремонту паротягів та вагонів”. Офіційно майстерні були відкриті 30 жовтня 1873 року. . На початку минулого століття це були Олександрівські майстерні Південної залізниці (в народі – Південні майстерні). В 1905 році підприємство стало одним з центрів робітничого повстання в Олександрівську. Довкола майстерень тоді з’явилися барикади та пройшли справжні бої. Недарма, вулиця, на якій розташовувалося підприємство, згодом і отримала назву “Барикадна”. До, речі, до сьогодні працює й саме підприємство. Зараз це – Запорізький механічний завод.

І ще бонус – також куточок нашого Запорізького краю: станція Мелітополь.

Переглянути весь альбом можна на сторінці Олександра Волока на Flickr – ось тут.

Не перемикайтесь, далі буде! Щиро дякую всім за увагу підтримку та донати. Вони надихають та надають сил!

Друзі, продовжую вам розповідати про наше місто в інтернеті. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.

 © Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 18 липня 2023. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *