5 травня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1886
СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ СОБОР
Сьогоднішню мандрівку в часі починаємо з зупинки ще в позаминулому столітті. 5 травня 1886 року в Олександрівську відбувається історична подія – урочисто закладають перші камені великого кам’яного Свято-Покровського собору.
До цього часу попередня дерев’яна будівля Покровського собору вже зовсім застаріла та й не могла вже вмістити усіх своїх парафіян. Ще б пак – відкрили то її майже сто років тому, ще у 1789 році. Замість старої церкви й почали будувати новий храм. Символом наступності стали як раз камені, які заклали в основу новобуду – три освячені кам’яні брили з хрестами, що свого часу були закладені до фундаменту дерев’яної Покровської церкви.
Спорудження п’ятиглавого кафедрального Покровського собору тривало з 1886 по 1890 роки. Храм став справжньою окрасою Олександрівська, найвеличнішою його спорудою. Висота дзвіниці собору досягала 44,5 м. Тут було 8 мідних дзвонів, найголовніший – вагою понад чотири тони! Над містом та його околицями їх дзвін буде лунати майже півстоліття…
Споруда собору була побудована у популярному в позаминулому столітті російсько-візантійському стилі. Характерними для останнього були, наприклад, шатри замість куполів. Автором проєкту храму був відомий архітектор Костянтин Тон.
Храм був зачинений «совєтами» та зруйнований напередодні Другої світової війни. Але саме за його зразком у 1993 році почали будувати сучасний кафедральний Свято-Покровський собор.
1922
«ЧЕРВОНЕ ЗАПОРІЖЖЯ»
5 травня 1922 року виходить з друку перший примірник газети «Красное Запорожье». Це – щоденне видання Запорізьких окружного комітету КП(б)У, облпрофради та окрвиконкому. З 6 січня 1940 року – друкований орган Запорізького обкому і міському КП(б)У та обласної ради депутатів трудящих. Тобто, головна запорізька газета. Тон та головні теми публікацій – традиційні для того часу: «офіціоз», гасла, індустріалізація, трудові звершення, колгоспне життя та трошки «неофіціозу». Серед дописувачів газети й значна кількість непрофесійних журналістів – «робкорів».
З 1 вересня 1929 року газета починає видаватися українською мовою. Вже під назвою «Червоне Запоріжжя». З 1957 року газета виходить під назвою «Запорізька правда».
Деякі архівні випуски «Червоного Запоріжжя» можна почитати на сайті «Запорізька спадщина».
1945
КБ «ПРОГРЕС»
5 травня 1945 року наказом №193 народного комісара авіаційної промисловості СРСР у Запоріжжі створюється Дослідно-конструкторське бюро № 478. Мета – розробка нових та модернізація раніше створених авіадвигунів для цивільної авіації.
Конструкторське бюро починає свою діяльність на базі заводу №478 (зараз — «Мотор-Січ»). Начальником ДКБ був призначений конструктор заводу Олександр Івченко. Перший штат конструкторського бюро – 11 осіб, механічного цеху КБ – 13.
На базі ДКБ у 1959 році було створене самостійне дослідницьке підприємство. Ще через 7 років воно отримало назву «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес»». ». З 1994 року ЗМКБ «Прогрес» має ім’я свого першого керівника академіка Олександра Георгійовича Івченка.
До речі, зараза ЗМКБ «Прогрес» могло б мати ще більш поважний вік. Адже рішення про організацію при на заводі № 29 («Мотор») дослідно-конструкторського цеху було прийнято ще до 1941 року. Але ввести в експлуатацію будівлю цеху тоді не встигли.
А наостанок – така цікавинка про ЗМКБ “Прогрес”. Тут конструювали не лише авіадвигуни. Наприклад, легендарна бензопила “Дружба” була розроблена у 1953 році фахівцями саме запорізького ДКБ – майбутнього “Прогресу”.
1976
ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ
5 травня 1976 року перших пацієнтів приймає Запорізька обласна клінічна багатопрофільна лікарня (у районі траси Москва-Симферопіль). Перший робочий день нового комплексу здоров’я розпочинається з мітингу. Колектив лікарні з новосіллям вітають голова облвиконкому Москальков, його заступник Ножкіна та завідувач обласного відділу охорони здоров’я Комаров.
Цікаво, що фактично це вже друге урочисте відкриття обласної лікарні. Ще у лютому того ж року тут відбувався схожий мітинг із врученням символічного ключа від нової медустанови її головному лікарю Євгену Короленку. Ймовірно, дуже кортіло, як це було поширено, присвятити відкриття нової лікарні до чергового партійного з’їзду. Він як раз у тому році розпочинав свою роботу у лютому. А під час вручення символічного ключа Короленко отримував ще й запевнення від будівельників про те, що протягом року вони ще будуть усувати різні дефекти.
Що являє собою обласна лікарня у 1976 році? Опишу її за тодішніми повідомленнями преси. Величезний медичний комплекс із кількох корпусів розрахований на тисячу ліжок для хворих. У корпусах – великі холи, кабінети лікарів, палати на 2-4 місця з умивальниками та санвузлами, над ліжками – світильники та кнопки виклику медперсоналу. У більш ніж 20 лікувальних відділеннях – 230 лікарів та 650 медпрацівників, 16 кафедр очолюють професори та доценти.
Основний профіль лікарні – хірургічний та терапевтичний. Лікарню обладнали лікувально-діагностичною апаратурою, виготовленою у «братських соцкраїнах»: в Угорщині, Чехословаччині та НДР. Є рентгенівські та стоматологічні кабінети, хімічна та бактеріологічна лабораторії. Будівництво лікарні коштувало бюджету 11 мільйонів карбованців.
1960
СЕРГІЙ ВОЛГІН
5 травня 1960 року народився Сергій Волгін – відомий футболіст. Серед клубів за які грав Волгін є і запорізький «Металург». Нападник був одним з ключових гравців легендарного складу «Металургу» зразка 1990-1991 років. У сезоні-1990, коли запорізька команда виборола третє місце у чемпіонаті Першої ліги, Сергій Волгін став кращим бомбардиром колективу – забив 19 голів у 35 матчах! Ще один сезон у «Металурзі» Волгін провів у 1991 році, коли команда вперше виступала у Вищій лізі. Взагалі за два роки Сергій зіграв за «Металург» 65 матчів, у яких забив 23 голи.
1999
СМЕРТЬ В ОЗЕРІ «МИРУ-МИР»
5 травня 1999 року в Запоріжжі стається резонансна пригода. Автомобіль «Таврія», який з великою швидкістю мчав по Набережній, зачепив іншу автівку. У результаті «ЗАЗ» стрімко пішов ліворуч, проїхав зустрічну смугу та влетів до озера напроти Центрального пляжу. Рятувальники не змогли знайти автомобіль, довелося викликати водолазів зі спецспорядженням. «Таврію» знайшли на глибині 18 метрів! Підняли автомобіль лише наступного дня – краном. На жаль, із трупом 27-річного водія…
До речі, у пресі озеро, де трапилися трагедія, називали «Чорним». Ніколи, здається, такої назви не чув. Більш відоме інше, народне, ім’я цього озера – «Миру-Мир». За написом, який у радянські часи прикрашав схил над цією водоймою. Цього гасла вже давно там нема, а над місцем де воно було стоїть готель «Хортиця-палац».
Саме озеро було колись гранітним кар’єром. Він був затоплений водою орієнтовно десь наприкінці 1950-х років. В інтернеті зустрічав інформацію, що глибина озера «Миру-Мир» сягає… 90 метрів. Але підтвердити чи спростувати це не можу. У публікації про «Таврію», яка влетіла в озеро, як бачите, згадується глибина 18 метрів.
2005
ПАМ’ЯТНИК ПЕРЕМОГИ
5 травня 2005 року у Запоріжжі відкривають новий пам’ятник – «60 років Перемоги». Він знаходиться на бульварі Шевченка, трохи нижче його перехрестя з вулицею Перемоги. Запорізькі ветерани війни, як повідомляла преса, нібито хотіли тут бачити пам’ятник з фігурами піхотинця, танкіста та льотчика. Натомість відкритий пам’ятник являє собою інше.
Це – 11–метровий гранітний обеліск у вигляді багнета, увінчаний фігурою ангела із кованої міді. На висоті 8,5 м до обеліска був прикріплений кований з міді орден Перемоги.
Автори пам’ятника – запорізькі скульптори Федір Зайцев та Борис Чак.
2010
ПАМ’ЯТНИК СТАЛІНУ
5 травня 2010 року відбувається ганебна подія в новітній історії Запоріжжя – відкриття пам’ятника Сталіну. Статую тирана урочисто відкривають на території обкому тоді ще не забороненої комуністичної партії. Місцеві комуністи, що ініціювали встановлення пам’ятника, свою ініціативу пояснили, посилаючись на «прохання ветеранів війни». Вони ж тоді назвали й вартість зведення статуї – 90 тисяч гривень. Левову частку цих грошей – 50 тисяч – надав харків’янин Шеховцов, колишній прокурор та знаний сталінофіл.
Тодішня влада фактично відсторонилася від належної реакції на таку ініціативу комуністів. Лише заборонили 5 травня будь-які масові акції в Запоріжжі. На що «червоні» відповіли тим, що назвали відкриття пам’ятника Сталіну «зустріччю з народними депутатами». У результаті «зустрічі» під стінами обкому того дня померла 71-річна членкиня компартії. Ще трьох учасників похилого віку госпіталізували. Сам обком та прилегла до нього територія охоронялись міцними міліційними кордонами – від противників встановлення пам’ятника тирану.
Відсутність належної реакції влади, як це буває, спровокувала радикальні дії представників обуреної громадськості. Спочатку, увечері 28 грудня 2010 рок, була відпиляна голова металевої скульптури. Згодом, вже у новорічну ніч, пам’ятник тирана було знищено за допомогою вибухівки.
Такими були події 5 травня в історії Запоріжжя. Співавторами цієї мандрівки у часі стали Оксана Корольова та Тетяна Тарасенко. Щиро вдячний їм та всім небайдужим добрим людям за підтримку та донати! Не перемикайтесь, далі буде!
А ще нагадую – запрошую всіх охочих, прогулятися зі мною найулюбленішим та найпопулярнішим маршрутом. Є рідкісна зараз нагода повторити те що вже не робили півтора року. Найближчої неділі гуляємо по дивовижній Верхній Хортиці. Починаємо 7 травня о 14:00. Подробиці, умови та бронювання місць – за кліком по банеру нижче. Залишилось 6 вільних місць, не зволікайте з реєстрацією! Коли ще випаде нагода повторити цю екскурсію зараз навіть не можу уявити. Долучайтеся у неділю – це точно буде дуже цікаво!
Друзі, тимчасово, до Перемоги, змінив професію – замість екскурсовода став добровольцем. Але продовжую вам розповідати про наше місто в інтернеті. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 5 травня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!
