ЗІІ-1983

40 років тому запоріжці із ЗІІ виграли європейський кубок


У 1983 році команда Запорізького індустріального інституту навічно вписала своє ім’я у літопис вітчизняного гандболу. Наші земляки першими серед гравців  українських чоловічих команд заволоділи європейським кубком. Першими й наразі останніми – жодного євротрофея відтоді гандболісти українських клубів не вигравали. Про найпочесніший трофей команди ЗІІ – моя сьогоднішня розповідь

Як все починалось

Почну здалеку – історія команди ЗМетІ (Запорізького металургійного інституту, майбутнього ЗІІ) розпочалася 1966 року. Вже за три роки вона грала у елітному дивізіоні  чемпіонату СРСР, а ще за два – здобула перші його медалі. У 1971 році запорізькі «студенти»  лише одним балом поступилися тодішнім чемпіонам – «студентам» з Москви (з команди МАІ).

ЗІІ, 1971 рік

До сезону 1981/82 команда ЗІІ здобула ще три комплекти бронзових медалей. А 1982 року знову стала третьою командою країни. Але на цей раз окрім  медалей  запоріжці завоювали й першу для себе путівку до євротурніру – розіграшу Кубка ІГФ (Міжнародної федерації гандболу).

ДОСВІД ТА МОЛОДІСТЬ

Вікно у Європу тоді прорубує дуже бойовий склад ЗІІ. У керма командою  – незмінний з часів заснування команди тренер Семен Полонський.

На останньому рубежі оборони – талановиті воротарі Олександр Шипенко та Микола Жуков. Обидва мають титули чемпіонів юніорських чемпіонатів світу. А Шипенко ще й переможець «дорослого» світового чемпіонату 1982 року!

Олександр Шипенко.

Лідер команди – два лінійних. Ще один чинний чемпіон світу  лінійний Сергій Кушнирюк та  найдосвідченіший гравець ЗІІ Олександром Резанов.  Обидва – олімпійські чемпіони Монреалю-1976! Не займати досвіду й  правому напівсередньому Олексію Тищенку – чемпіону світу серед студентів ще 1971 року. Ще один гравець старшого покоління ЗІІ – надійний та стабільний крайній Геннадій Жарік.

У піджаках – олімпійські чемпіони Кушнирюк та Резанов.

Поруч з титулованими «аксакалами» першокласними гравцями вже стали й учорашні юніори – Анатолій Саржевський, Олександр Сокол, Олег Дяков та Сергій Дзевель. Наприклад, майже 2-метровий напівсередній Сокол – кандидат до олімпійської збірної СРСР та майбутній переможець молодіжного чемпіонату світу-1984.

Олександр Сокол.

Значно підсилила ЗІІ й трійця екс-гравців ще однієї запорізької команди ЗАС – В`ячеслав Дідушенко, Леонід  Беренштейн  та Георгій Зубков.

СТАРТ!

Свій дебютний євросезон підопічні Полонського  10 жовтня 1982 року в Ісландії. Перший матч 1/16 фіналу Кубка ІГФ запоріжці проводили на виїзді проти 11-разового чемпіона країни гейзерів – клубу «Фімлей Хафелаг». матч в Ісландії запорожці виграють із рахунком 30:25. Причому перемогу наші земляки виривають, проваливши початок гри. «Було від чого розгубитися на старті матчу: ісландські вболівальники підтримували свій клуб так, що гравці нашої команди, перебуваючи за метр один від одного, навіть не чули один одного», – зізнається після гри, воротар ЗІІ Олександр Шипенко.

У палаці спорту «Юність» запоріжці зіграли проти ісландців більш впевнено – 29:19. 13 м’ячів у тій грі закинув В`ячеслав Дідушенко!

Атакує В`ячеслав Дідушенко.

РОЗГРОМ

Суперника по 1/8 фіналу – «Блау Віт» із Нідерландів – «студенти» теж обігрують двічі. 4 грудня табло Палацу спорту “Юність” фіксує розгромний рахунок – 36:8. Цікава деталь: за всю першу половину запорізького матчу суперник ЗІІ зміг лише одного разу поразити ворота наших земляків! Найрезультативнішим гравцем матчу знов стає В’ячеслав Дідушенко – 14 м’ячів. Найкращим же гравцем зустрічі називають Леоніда Беренштейна. Зустріч у Нідерландах закінчується з рахунком 24:21 на користь запоріжців.

Тренування ЗІІ. Бігуть Олександр Резанов, В’ячеслав Дідушенко, Леонід Беренштейн, Олексій Тищенко, Микола Жуков.

ЙДЕМО ДАЛІ

У 1/4 фіналу запоріжці вже в січні 1983 року грають з угорською командою «Баньяш». Перший матч суперники грають у запорізькій «Юності». Вільних місць у Палаці спорту немає навіть на сходах, що ведуть до секторів. «Зайвий квиток» запитують ще біля універмагу «Україна». І повна «Юність» у підсумку тріумфує – 29:18 на користь ЗІІ. Найбільший внесок у перемогу роблять Кушнірюк та Сокол – закидають по вісім м’ячів! Матч в Угорщині завершується нічиєю – 26:26. ЗІІ йде далі!

ПІД РЕЙХСТАГОМ

Навесні 1983 року гандболісти ЗІІ – мабуть, найпопулярніші люди в Запоріжжі! На початку квітня вони мужньо долають серйозного суперника – «Рейникендорфер Фюксе» зі  Західного Берлину. Німців запоріжці декласують двічі. Спочатку у гостях – 19:15. До речі, перед грою один із керівників делегації ЗІІ – полковник-ветеран, викладач цивільної оборони – привів наших гандболістів до Рейхстагу. А там  сказав: «Тут я зустрів перемогу 1945 року. Подаруйте й сьогодні мені свято, хлопці». З «лисами», як прозивали суперників наших студентів, запорожці боролися із потроєною енергією!

Матч-відповідь проходить у запорізькій «Юності» за традиційного вже аншлагу – 5100 глядачів. І знову перемога – 17:15. Майже половина запорізьких голів – вісім – «відвантажує» німцям Леонід Беренштейн. Він визнається найкращим гравцем півфіналу!

Шипенко, Беренштейн та Тищенко

ФІНАЛ!

У тому ж квітні 1983 року проходять і два вирішальні матчи Кубку ІГФ. Суперник запорізької команди – шведська «Карскруна». Запоріжці знов починають двобій із перемоги у гостях – 22:20.

Останній матч турніру проходить 30 квітня у палаці спорту «Юність». У Запоріжжі – справжній ажіотаж! Квитки на майбутній матч у «Юності» – дефіцит із дефіцитів. Місць у «Юності»  трохи понад 5 тисяч, а претендентів на них у декілька разів  більше!  Палац заповнений вщерть. Глядачів, здається, вдвічі більше аніж крісел на трибунах. Величезний натовп й біля самої «Юності» – ті, кому не пощастило з квитком, вболівають та чекають на перемогу там. І таки дочекалися – 23:16 на користь ЗІІ!

Під рев трибун капітан команди Сергій Кушнірюк приймає з рук президента Міжнародної федерації гандболу (IHF) Пауля Хегберга завойований Кубок ІГФ, підіймає над головою і навіть цілує його! Вже наступного ранку запорізькі герої року пронесуть трофей центральним проспектом міста на очах у тисяч містян – під час першотравневої демонстрації!

Назву всіх спортивних героїв поіменно : воротарі – Олександр Шипенко та Микола Жуков; розігруючі Леонід Беренштейн та Сергій Дзевель; крайні – В’ячеслав Дідушенко, Геннадій Жарік, Олег Дяков та Олексій Тищенко; лінійні – Сергій Кушнірюк, Олександр Педан та Олександр Резанов; напівсередні – Олександр Соколл, Анатолій Саржевський та Георгій Зубков. Очолює команду Запорізького індустріального інституту Семен Полонський. До речі, саме у день запорізького фінального мату  Семену Івановичу виповнилося 50 років! Другий  тренер команди  – Валерій Зеленов. Ректор ЗІІ – Юрій Потебня.

Друзі, тимчасово, до Перемоги, змінив професію – замість екскурсовода став добровольцем. Але продовжую вам розповідати про наше місто в інтернеті. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.

 © Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 1 травня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!

Джерела:

Фото: “Атипове Запоріжжя”; https://handballfast.com/, власні архіви;

Алексей Гончарук, Андрей Бендис, «Ступени гандбола: 1966-2009».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *