11 та 12 квітня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1948
Перша повоєнна сталь
Роботи по відновленню мартенівських печей стартували у січні 1945 року. І ось 11 квітня 1948 року – нарешті – видана перша повоєнна плавка сталі. До кінця року було відновлено вже шість мартенів.
1977
«Трьошник»
У квітні 1977 року відкривається легендарний, в майбутньому, заклад. До речі, він дожив до наших днів і, мабуть, цілком може претендувати на титул «Найстаріше кафе міста». Мова про «Сюрприз», у народі – «Трьошник».
Заклад на розі проспекту Леніна (зараз – Соборний) та вулиці Лермонтова (Вячеслава Зайцева) 46 років тому відкривають під гордою вивіскою «Коктейль-бар»! Як пише преса 1979 року, це перший у Запорізькій області заклад громадського харчування із дискотекою – «з комплектом концертних програм у магнітофонному записі».
Тут у чотирьох затишних залах можна випити коктейль, каву або сік. Ще в барі можна з’їсти морозиво чи тістечко, а головне, цитую – «добре відпочити: послухати музику, потанцювати за м’якого світла оригінальних світильників».
Розташовано нове «злачне місце» у колишньому підвальному приміщенні, зали та коридори якого нагадують підземні гроти. Інтер’єр у народному стилі – ексклюзив, авторська робота! Його робив колектив запорізьких художників: Валентин Синиця, Наталія Коробова, Галина Сапегіна, Тамара Дружина, Тетяна Гостєва, Раїса Іонова, Володимир Щербина, Анатолій Колумбет та Олександр Єлуженко.
Водночас у «Коктейль-барі» може відпочивати до 110 людей. У народі бар незабаром отримає легендарне ім’я – «Трьошник». Три карбованці коштує вхід до дискотечного бару (це – депозит, хоча, звісно, так його тоді ніхто не називає). І охочих заплатити цю “трьошку” – хоч греблю гати, перед дверима черга з декількох десятків людей!
У 1985 році, на старті «антиалкогольної кампанії», бар змінить вивіску – на деякий час стане «Десерт-холлом” і замінить алкоголь у меню на м’яке морозиво, креми та желе. Згодом заклад отримає актуальну й дотепер назву «Сюрприз». До речі, за багато років заклад майже не зміниться – аутентичний ретро-інтер’єр, як кажуть, на місці. Програма «Ревізор» до відвідування не рекомендувала:)
До речі, фейсбук-сторінка з красномовною назвою «Гнидники Запоріжжя» починалась саме з огляду «Сюрпризу». У 2017 році антиресторанні критики писали наступне: «Тут завжди можна «накатити» дешевої горілки, запити «Чернігівським», закусити цілком їстівною їжею (за смішні гроші) та посварити владу. І все це – під безсмертні хіти Boney M. Кафе «Сюрприз» справдило наші очікування – це гнидник. Не брутальний, але гнидник».
1979
Воронезька
У 1978 році починають забудовувати ще одну вулицю Хортицького житломасиву. Свою назву вона отримує 12 квітня 1979 року. В цей день міськвиконком вирішує назвати її Воронезькою. А перший тутешній будинок (Воронезька, 26) приймуть до експлуатації аж наприкінці липня 1979 року. До речі, судячи з усього, назву на честь Воронежа вулиця змінить вже найближчим часом.
1980
Загін юних космонавтів
12 квітня 1980 року при міській станції юних техніків відкривається експериментальний загін юних космонавтів. «Імені Володимира Комарова» – на честь космонавта, який загинув у 1967 році при посадці космічного корабля «Союз-1». Почесним командиром загону того ж року оберуть ще одного космонавта – Георгія Гречка.
А фактичним керівником загону багато років буде Володимир Кириченко – астрофізик, педагог, асистент катедри філософії ЗНУ, громадський діяч, організатор та перший президент запорізького кіноклубу «Сходження».
«У загоні відразу взяли дуже високу планку, ввівши практично весь курс того, що проходили космонавти у Зірковому містечку. Астрономія, аеродинаміка, радіоелектроніка, парашутна підготовка, акванавтика, фототехніка та багато іншого. Діти з’їжджалися з усього міста… Винищувальний полк, який тоді базувався в Запоріжжі, надавав нам тренажери, аероклуб забезпечував стрибки з парашутом», – пригадував одному з інтерв’ю Володимир Кириченко.
1980
Будівництво шлюзу
У квітні 1980 року розпочинається затоплення верхнього підхідного каналу нового запорізького шлюзу. Сім років стримувала тут Дніпро шпунтова перемичка. Вона відділяла будівельний майданчик гідрокомплексу від річки. Тепер стартувало її розбирання.
«Пішла вода – сьогодні вона біля самих затворів шлюзу», – пишуть 12 квітня журналісти. До речі, у квітні 1980 року начальник управління будівництва «Дніпробуд» рапортує: «Під час будівництва нового шлюзу було вибрано півтора мільйона кубометрів скелястого ґрунту. У скелю вмуровано 800 тонн металу».
Новий шлюз запрацює вже у листопаді 1980 року.
1988
Чемпіонат СРСР з художньої гімнастики
У квітні 1988 року палац спорт «Юність» приймає чемпіонат СРСР із художньої гімнастики. Запорожцям є за кого повболівати під час турніру – на помості виступають місцеві грації Еліна Хозлу, Олена Прасова та Оксана Скалдіна. Дві останні спортсменки за підсумками чемпіонату долучаються до складу збірної СРСР. Вже наступного 1989 року запоріжанка Скалдіна дебютує на чемпіонаті світу, де виграє одразу чотири золоті медалі.
Запорізькі змагання 1988 року на всю країну транслює Центральне телебачення. Коментує турнір у Запоріжжі відома коментаторка Ганна Дмитрієва. Зворушливим виходить і останній акорд першості: на помості у палаці спорту «Юність» виступає п’ятирічна Ірочка Блохіна – дочка титулованої гімнастки Ірини Дерюгіної та уславленого футболіста Олега Блохіна.
1989
«Міс Запоріжжя-1989»
11-12 квітня вдруге в історії міста обирають «Міс Запоріжжя». Другий конкурс красоти приймає запорізький цирк. За титули змагаються 20 красунь. До речі, якщо загуглити «Міс Запоріжжя-1989», то зазвичай інтернет буде згадувати лише одну з них – Олену Павлюченко. Ця наша землячка у 1990-і роки була відома, як дружина Сергія Мавроді – творця «МММ». А у тих самих «інтернетах», стосовно конкурсу красоти як її лише не називають – і переможницею, і міс глядацьких симпатій…
Насправді ж Олена Павлюченко – одна з віцеміс за результатами «Міс Запоріжжя-1989». Ще одна віцеміс конкурсу – Ольга Мусієнко. Приз глядацьких симпатій виграла Марія Пальчик. А другою в історії Запоріжжя королевою краси тоді стала Наталя Туркот.
Якщо мене читають учасниці конкурсу чи їх знайомі, то було б цікаво почути про їх спогади та побачити більш якісні фото!
Такими були події 11 та 12 квітня в історії Запоріжжя. Не перемикайтесь, далі буде! Дякую за ваші коментарі, відгуки та донати. Вони надають сил!
Друзі, тимчасово, до Перемоги, змінив професію – замість екскурсовода став добровольцем. Тому поки що на жаль не можу проводити екскурсії. Але продовжую вам про нього розповідати в інтернеті. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 12 квітня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!