27 грудня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1870
Дітріх Тіссен
27 грудня 1870 року у Хортицькій колонії народився видатний архітектор Дітріх Тіссен. Його батько переїхав до нашого краю у 1818 році із Західної Прусії. До речі, Дітріх був 14-ю дитиною в родині Корнеліуса та Катаріни Тіссен.
Початкову та середню освіти Дітріх Тіссен отримав на території нинішньої Верхньої Хортиці – закінчив Хортицькі сільську та Центральну школу (зараз – школа №82). А ось за вищою поїхав за кордон – вчився на архітектора у Гільдбургхаузені та Дрездені.
Архітектор Тіссен жив та працював у Катеринославі (зараз – Дніпро). Тут він побудував цілий ряд помітних будівель та здобув славу одного з самих видатних майстрів катеринославського модерну.
Дві будівлі за проєктами Тіссена були побудовані й в нашому місті. Першу збудували 1908 року для комерційного училища (на фото вгорі). На жаль ця чудова споруда була зруйнована під час Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться другий корпус ЗНУ.
Будівля колишнього Комерційного училища у січні 1944 року
Вже у 1920-і роки Тіссен став архітектором будівлі запорізького театру-клубу «Металіст», зараз це – будинок культури «Автозаз». До речі, ця робота Тіссена долучена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
1960-і роки. БК імені Жданова, зараз – БК “Автозаз”
На жаль Дітріх Тіссен розділив сумну долю багатьох менонітів Радянського Союзу. 27 липня 1937 року, Дітріх був заарештований. А вже 16 вересня розстріляний, як “учасник шпигунсько-фашистської організації, що діє під прикриттям лютеранської громади”. Реабілітований у 1960 році – «за відсутністю складу злочину», посмертно…
Дітріх Тіссен з родиною
1925
Пам’ятник учасникам повстання 1905 року
27 грудня 1925 року у Запоріжжі урочисто відкривають пам’ятник учасникам Олександрівського повстання 1905 року. Подія відбувається у день 20-ї річниці його придушення. Однім з найспекотніших місць Олександрівська того грудня 1905-го була Південна станція та її околиці. Саме тут і відкривають пам’ятник повсталим робітникам – на Привокзальній площі, прямо перед будівлею вокзалу. Якщо пропустили, то про повстання 1905 року в Олександрівську я писав ось тут.
27 грудня 1925 року. Відкриття пам’ятника. Привокзальна площа Запоріжжя.
До речі, цей пам’ятник дожив до наших днів. Він — найстаріший зараз у Запоріжжі. Але до наших часів монумент змінив і місце розташування, і зовнішній вигляд.
Як розповідає одна з міських легенд, перед початком німецької окупації пам’ятник був демонтований та захований. Знову на своє місце гранітний обеліск повернувся на початку 1950-х років.
Коли ж тут вирішили обладнати автостоянку, то пам’ятник вирушив у подорож околицями Привокзальної площі. Спочатку змістився на край площі – на лівий, якщо стояти обличчям до вокзалу, в сквер, що колись знаходився тут. Потім – углиб трамвайного кільця, що поруч із Привокзальною. Згодом – звільнив місце для супермаркету «АТБ» і подався ближче до вулиці Миколи Ласточкіна.
7 червня 2016 року З монумента “Пам’яті загиблих борців під час збройного повстання в м. Олександрівськ 14 грудня 1905 року” прибрали символи радянської доби та написи. Зокрема, з пам’ятника зникли серп з молотом, а також цитати із праць Володимира Ульянова-Леніна та Карла Маркса.
1965
Вулиця Магара
27 грудня 1965 року на мапі Запоріжжя з’являється вулиця Магара. На честь актора, режисера та керівника Запорізького музично-драматичного театру Володимира Магара називають вулицю у зовсім ще новому Космічному мікрорайоні. До речі, перші п’ятиповерхівки тут лише будуються, а вулиця отримує вже другу свою назву. До того як отримати ім’я Магара вона називалася Північно-Західною.
А ще у той же день змінює назву і запорізька вулиця Колгоспна. Вона знаходиться майже в центрі міста. А таку назву отримала ще в 1930-ї роки, коли знаходилася у селі Вознесенівка. З 1965 року її назва — Чубаря. У 2016 році ім’я комуністичного діяча Власа Чубаря з мапи міста приберуть. Зараз це – вулиця Паркова.
1997
«Баден-Баден»
З 25 по 27 грудня (так, три дні!) у Запоріжжі відкривають новий нічний клуб. Він отримує назву «Баден-Баден» і розташовується у будівлі концертного залу імені Глінки – в приміщенні колишнього кінотеатру «Родіна».
Триденне святкування відкриття починається навіть не в самому клубі, а в палаці спорту «Юність» – з концерту «Мелорама в Запоріжжі» за участю Ірини Білик, Наталі Могилевської, Ірини Сказіної, El Кравчука, гуртів «Скрябін» та «Табула Раса». Після концерту всі вони виступають і на презентації артклубу «Баден-Баден».
На межі двох тисячоліть цей розважальний заклад буде одним з найпопулярніших у Запоріжжі. Закриється «Баден-Баден» за 12 років після відкриття – у 2009 році.
Такими були події 27 грудня в історії Запоріжжя. Далі буде, не перемикайтеся!
Друзі, сподіваюсь що і ця мандрівка у часі – вам сподобалась і буде корисною. Якщо є бажання та змога подякувати чи підтримати – і сайт, і особисто мене, то буду щиро вам вдячний! Бо запорізькі добровольці, так склалося, ніякої зарплатні не мають. Не жаліюся, просто констатую факт. Дякую всім, хто підтримує! Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.). PayPal: retrozp@gmail.com.