Перший мартен, ДЕЗ, «Поруч з нами», 14-й маршрут та інші події цього дня в історії нашого міста Запоріжжя.
1932
21 вересня 1932 року запорізький проммайданчик вперше отримує струм від Дніпрогесу
Перший промисловий струм Дніпрогес дав вже 1 травня 1932 року. Але, як не дивно, до більшості запоріжців «дніпрогесівська» електрика добралася лише за п`ять місяців. Першими споживачами струму Дніпрогесу ще у липні стали підприємства та міське господарство Дніпропетровська. І ось нарешті сталося: 21 вересня перший струм Дніпрогесу надходить на лівий берег Дніпра — до Дніпрокомбінату та до переважної частини запоріжців.
1933
21 вересня – день народження Дніпровського електродного заводу (зараз – «Укрграфіт»)
А рівно за рік на тому самому проммайданчику Запоріжжя відбувається історична подія – до лав діючих підприємств встає електродний завод. 21 вересня 1933 року майбутній ДЕЗ видає свою першу продукцію – партію анодів для теж ще нового і місцевого алюмінієвого заводу. Власне електродний завод і споруджувався як частина алюмінієвого комбінату.
Проєкт, будівництво, навчання персоналу та пуск потужностей забезпечувала французька фірма «АФК». Керували пуском підприємства начальник заводу І. М. Вірко, головний інженер Г. К. Банніков, начальник дробильно-пресового цеху К. Є. Нощенко та начальник пічного цеху В. П. Леонтьєв.
«При монтажі та пуску заводу особливо відзначилися інженери Сігарєв, Александров, головний інженер проєкту заводу Антонов, майстри та робітники Ботвінов, Лисенко, Клінков, Погрібна та інші», – повідомляла преса. І додавала: «Електродний завод ДАКу – один із найбільших у світі. За своєю потужністю він поступається лише американським заводам компанії Ервіда та німецьким заводам Сіменс-Планіа».
На фото: Дніпровський електродний завод, 1960 рік. Працівниця складу готової продукції Марія Лихорадова перевіряє електроди. Фото Олексія Красовського.
1935
21 вересня 1935 року відбувається перша плавка на запоріжсталівському мартені №1
Ми знову на запорізькому проммайданчику! 21 вересня 1935 року свою першу сталь видає мартенівська піч №1 «Запоріжсталі». Історична плавка відбувається об 11:30. Працювала бригада інженера Потапова за участю обермайстра Розальського. Варив першу плавку сталевар Цвіркун, льотку для її випуску пробив перший підручний сталевара Бондаренко.
Свідками події буди численні гості цеху – будівельники, монтажники, працівники заводу та керівники міста. Як повідомляла преса, за народним звичаєм «покачали» на руках декого з винуватців свята — директора «Запоріжсталі» Рогачавського, головного інженера комбінату Кащенка, начальника «Стальбуду» Ястребілова та першого начальника мартенівського цеху Козакова.
1956
22 вересня 1956 року до Запоріжжя приїжджає знімальна група фільму «Поруч з нами»
Кінострічка «Поруч з нами» – куди менш відомий за «Весну на Зарчіній вулиці» фільм, але, однак теж один з тих, які знімали в Запоріжжі. Знімальними майданчиками тоді стали – «Запоріжсталь», трансформаторний завод, острів Хортиця, парк Металургів, район сучасної площі Поляка тощо. А серед акторів, які тоді працювали в Запоріжжі – Леонід Биков, Микола Рибніков, Клара Лучко, Інокентій Смоктуновський, Григорій Юматов… А саме Запоріжжя в фільмі теж можна сказати зіграло роль – міста десь на… Алтаї.
До речі, у книзі «Я щаслива людини» акторка Клара Лучко називала цей фільм «середньою картиною, не шедевром». Але досить тепло згадувала Запоріжжя. Наприклад, писала про головну вулицю міста – «длинную-предлинную». А ще розповідала, що у вільний час актори в Запоріжжі грали у «Запорізьку січ». Ініціатором та отаманом у цій грі був видатний український актор Леонід Биков.
Фільм режисера Адольфа Бергункера вийшов на екрани 6 січня 1958 року.
1981
22 вересня 1981 року – день народження 14-го тролейбусного маршруту Запоріжжя
Осінню 1981 року в Запоріжжі стає на один тролейбусний маршрут більше. У Космічному мікрорайоні прокладають друга тролейбусну лінію – вулицями Радгоспною (Олександра Говорухи), Парамонова, Комарова та Чумаченка. 22 вересня по ній починається рух тролейбусів №14. Вони стартують біля диспетчерського пункту на вулиці Чумаченка та фінішують на проспекті Жданова (майбутній бульвар Шевченка) біля Набережної. Довжина нового маршруту – майже 10 км. На лінії – 12 машин.
До речі, станом на початок 1982 рік у Запоріжжі на всіх маршрутах працює 220 тролейбусів. Загальна довжина тролейбусної мережі міста в цей час складає понад 155 км.
1982
22 вересня 1983 року Тарасова груша в Запоріжжі отримала статус пам’ятки природи
Одне з найвідоміших дерев Запоріжжя – Тарасова Груша (вона ж – Груша Шевченка) у Вознесенівському районі міста. Росте вона між вулицею Перемоги та Набережною, неподалік території колишнього Вознесенівського ринку. Завітати до груші можна, наприклад, спустившись з площі Фестивальної до Набережної магістралі.
Своє власне ім’я дерево має завдяки народній легенді – мовляв, у 1843 році під цією грушею ночував сам Тарас Григорович Шевченко, котрий того року завітав до Хортиці, Олександрівська та Вознесенівки. В останньому селі (зараз – центральна частина Запоріжжя) великий Кобзар прожив за переказами два тижні. Ночував Шевченко на подвір’ї вознесенівця Прокопа Булата – в плетеній колибі під грушею!
Від садиби Булата до нашого часу не залишилось ніякого сліду. Крім, як заведено вважати, тієї самої груші, під якою нібито й ночував Тарас Шевченко. Хоча багато істориків стверджують, що дерево росте зовсім не на місці садиби Булата… Хоча бути свідком візиту Кобзаря ця груша запросто могла. Її вік – 200-220 років! Обхват стовбура Тарасової груші – 400 см, висота – 14 м. І, до речі, вона є ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. Такий статус надав дереву Запорізький облвиконком -31 рік тому – 22 вересня 1982 року.
Друзі, продовжую вам розповідати про наше місто. В мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого — розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь — попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує! Подякувати за статтю, або пригостити мене кавою, або підтримати появу нових статей чи взагалі роботу сайту можна за наступними реквізитами:
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 22 вересня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!
Джерела:
Фото: “Атипове Запоріжжя”; власні архіви.