Соборний, 212
7 та 8 квітня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1901
Георгій Орлов
8 квітня 1901 року народився Георгій Орлов – людина, яка свого часу славно попрацювала над архітектурним обличчям Запоріжжя. Вже через рік після закінчення Вищих будівельних курсів технічного училища ім. Баумана, у 1927 році, молодий архітектор був запрошений працювати до управління Дніпробуду.
Орлов брав активну участь у проєктуванні та будівництві Дніпрогесу та Шостого селища. Під час повоєнної відбудови, з 1944 по 1955 рік Георгій Орлов був головним архітектором Дніпробуду. До речі, разом з об’єктами, які проєктував Орлов, у Запоріжжі є і будівлі над якими працювала його дружина – архітекторка Ірина Купеціо-Орлова.
Лауреат Державної премії 1951 року, Народний архітектор СРСР. З 1972 по 1975 роки Георгій Орлов був президентом Міжнародного союзу архітекторів.
1926
Інститут вдосконалення лікарів
7 квітня 1926 року колегією Народного комісаріату охорони здоров’я Української РСР прийнято рішення щодо відкриття клінічного інституту удосконалення лікарів – тоді ще лише майбутньої Запорізької медичної академії післядипломної освіти.
А починалася історія закладу з Одеси. До Запоріжжя інститут удосконалення лікарів переїхав лише 1955 року. З 1964 року він займає свою сучасну будівлю – збудовану ще до війни колишню споруду дніпрогесівського «ВОХРу» (бульвар Вінтера, 20).
Зараз в академії щорічно проходять післядипломну підготовку за 62 лікарськими спеціальностями понад сім тисяч лікарів.
1932
Металургійний виш
7 квітня 1932 року починаються заняття в одному з найперших в історії міста вищих навчальних закладів. Окрім вже наявних металургійного технікуму та училища при «Запоріжсталі» відкривається філілал Днепропетровського металургіного інституту. Він розрахований на 100 студентів. До послуг останніх – вечірні відділеннями за наступними спеціальностями: доменне, мартенівське, електросталеплавильне та феросплавне виробництва, термообробка металу.
У повоєнні часи філіал ДМетІ відродиться в Запоріжжі в 1959 році. Саме він згодом стане Запорізьким індустріальним інститутом (зараз – інженерний навчально-науковий інститут ЗНУ).
1934
Перейменування
У 1934 році наше місто фактично вже 13 років як живе з назвою Запоріжжя. Але весь цей час офіційно незмінними залишались назви місцевих залізничних станцій. Лише 7 квітня 1934 року їх приводять до відповідності з ім’ям міста. В цей центральний виконком СРСР постановляє: «Переименовать станции Александровск I, Александровск II и Александровск-Пристань Екатерининской железной дороги в станции Запорожье I, Запорожье II и Запорожье-Пристань”.
1952
Кінотеатр імені Гоголя
Новинка початку 1950-х років — будинок-красень, який у наші часи отримає адресу «Соборний, 212». Як пише преса, він розташувався у кварталі №70 і тут 142 квартири. Архітектор – Антон Маторін.
Одна з особливостей будинку – вбудований кінотеатр на 225 місць. Його відкривають у квітні 1952 року. З нагоди 100-ї річниці з дня смерті Миколи Гоголя він отримує назву «імені Гоголя». Згодом кінотеатр перейменують. Багато років він буде відомий під назвою «Ровесник».
З новим ім’ям кінотеатр отримає і нову специфіку – тут будуть демонструвати фільми та мультфільми для дітей. За дитячим «прайсом» – 10 копійок за сеанс!
До речі, як повідомляє паспорт архітектурної пам’ятки «Соборний, 212» в інтер’єрі кінотеатру вперше в Запоріжжі було використано оздоблення штучним мармуром. З 1993 року у приміщенні кінотеатру працює шаховий клуб «Думка», згодом тут же відкрилося і кафе.
1975
Спекотна весна
Весна 1975 року – суха та тепла. А іноді навіть спекотна. 48 років тому, 8 квітня, у Запоріжжі фіксують температурний рекорд. Ртутні стовпчики термометрів досягли небаченої раніше у цей день відмітки – 27 градусів вище нуля!
1997
«Козачка»- чемпіон!
1997 рік – історичний для запорізького баскетболу. Навесні у фінальному двобої жіночого чемпіонату України бере участь команда «Козачка-ЗАЛК». У суперниках – київське «Динамо», гранд вітчизняного жіночого баскетболу. У киянок на той час шість чемпіонських титулів поспіль (починаючи ще з останнього чемпіонату СРСР 1991 року). У активі запоріжанок – лише три потрапляння на п’єдестали національних чемпіонатів.
Але завдяки підтримці міцного ще спонсора в особі ЗАЛК, «Козачка» у сезоні-97/98 має дуже серйозний склад. Лише у стартовій п’ятірці – три титуловані екс-динамівки Марина Ткаченко, Наталя Сильянова та Світлана Бойко, досвідчені Вікторія Буренок та Галина Лохманчук.
Для визначення чемпіона запоріжанкам і киянкам знадобилось три матчі. Два з них – за «Козачкою-ЗАЛК»! Запорізька команда стає чемпіоном України! Вперше! Згодом колекція титулів «козачок» дійде до 9 чемпіонств. На жаль, у 2013 році команда припинила своє існування. У 2017 році почалася історія її нащадниці – команди «Козачка-КПУ».
Склад «Козачки-ЗАЛК» у сезоні-1997/98: Бойко, Буренок, Кошарна, Лохманчук, Пасковата, Попазова, Розвезєва, Сильянова, Ткаченко, Тимошенко, Топчієва, Шнейдер, Ющенко. Старший тренер – Юрій Велігура, виконавчий директор «Козачки» – легендарний металургівець Григорій Вуль.
Такими були події 7 та 8 квітня в історії Запоріжжя. Не перемикайтесь, далі буде! Дякую за ваші коментарі, відгуки та донати. Вони надихають на нові мандрівки у часі та надають сил!
Друзі, тимчасово, до Перемоги, змінив професію – замість екскурсовода став добровольцем. Тому поки що на жаль не можу проводити екскурсії. Але продовжую вам про нього розповідати в інтернеті. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 8 квітня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!
