2 лютого в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1942
Відновлення Дніпрогесу
«Не прислухайтесь до брехливих чуток», – звертається до запоріжців на початку лютого 1942 року газета «Нове Запоріжжя». Причина – по місту ширяться чутки, що нібито радянські літаки бомбардують Запоріжжя та його околиці. Насправді ж містяни чують, як повідомляє газета: «Вибухи, що відбуваються під час ремонту Дніпровської греблі».
Так-так, узимку 1942 року у Запоріжжі вже кипить робота по відновленню греблі та обладнання Дніпрогесу, що були пошкодженні «совєтами» 18 серпня 1941 року. Генеральний підрядник – OT (Organisation Todt), фактично головна будівельна організація нацистської Німеччини, яка була названа за ім’ям її керівника Фріца Тодта. Головний виконавець – компанія Philipp Holzmann AG. Брала участь і фірма Siemens Bauunion, що була залучена ще до Дніпробуду.
До робіт залучили близько 2 тисяч найманих працівників та тисячу військовополонених. Одночасно відновлювали обладнання та зашпаровували пролом у греблі. Вже квітні 1942 року, коли стояла “висока вода ” ГЕС дала струм, працював один агрегат. Втім, коли повінь пройшла, станція знову встала – до грудня 1942 року, коли запустили два агрегати. Цього разу Дніпрогес обладнали турбінами Siemens. Ремонтні роботи були повністю завершені 31 грудня 1942 року.
Наприкінці 1943 року Дніпрогес та його греблю підривали вже відступаючи німці.
1963
Кафе «Весна»
На початку лютого 1963 року у Запоріжжі відкривається нове кафе Воно знаходиться у новому будинку на проспекті – майже на його перехресті з майбутньою вулицею Якова Новицького. Кафе отримує назву «Весна», під яким буде знайоме запоріжцям понад три десятки років.
На час відкриття «Весна» – найбільше спеціалізоване кафе в області. Ось як пишуть про нього журналісти у 1963 році: «Невипадково воно отримало таку назву. Загляньте сюди й переконайтеся самі: стіни, меблі, портьєри, світильники — все світлі, приємні весняні тони. Дівчата-продавщиці — у білосніжних кофтинках та зелених беретах також нагадують про весну…».
Обладнано кафе у сучасному стилі. Встановлено столики оригінальної форми, кафетерійна стійка, кавоварка та навіть пончиковий автомат. Тутешні фірмові, власного виробництва, страви — печиво «Ласунка» та бублики «Весна». «Ви ніде більше не купите таких гарячих, глазурованих, з маком», — кажуть про ці бублики. Та й на пончики безліч мисливців. Апарат для їх виробництва діє безвідмовно – 600 пончиків на годину!
Вже в роки незалежності у приміщенні «Весни» відкрили теж досить популярне та стильне кафе «Мустанг». Але й воно теж не дожило до нашого часу.
1972
Художній музей
Днем народження Запорізького обласного художнього музею вважається дата його заснування – 29 вересня 1971 року. Але перших він прийняв лише 2 лютого 1972 року. Тоді у стінах нового музею відкрилась виставка картин з Третьяковської галереї. Адже своїх експонатів у музею тоді ще не було.
Першим директором нашого художнього музею став художник Григорій Соколенко. Зараз у фондах музею налічується майже 14000 експонатів — ікони, живопис, скульптура, графіка, українське народне та декоративне мистецтво. У колекції — роботи таких відомих художників, як Рєпін, Айвазовський, Кавалерідзе, Шишкін, Куїнджі, Айвазовський, Малевич, Приймаченко, Яблонська та багатьох інших.
Де знаходиться: вулиця Незалежності України, 76-Б (зупинка “Універмаг “Україна”).
1973
Тролейбус №2
Зимою 1973 року відкривається рух новою тролейбусною лінією. Тролейбуси із цифрою «2» на табличках тепер курсують між вокзалом «Запоріжжя-ІІ» та заводом «Перетворювач» на Правому березі. . Довжина нового маршруту, як повідомляють газети – 33,2 км. На лінії курсує 20 машин. Право відкрити новий маршрут було довірено водієві «комсомольсько-молодіжного екіпажу, ударнику комуністичної праці «Людмилі Скрипник. Вона й провела лінією перший тролейбус з бортовим номером «211».
Згодом на нову лінію до «Перетворювача» перенаправлять і тролейбуси маршруту №8. У 1977 році лінію продовжать до Верхньої Хортиці – до зупинки «Кабельний завод». А наприкінці 1970-х тролейбуси маршруту №2 почнуть їздити між Верхньою Хортицею та площею Радянською вже через острів Хортиця.
2017
Юрій Рева
2 лютого 2017 року, захищаючи Батьківщину, загинув Юрій Рева – старший солдат Збройних Сил України, гранатометник, учасник російсько-української війни.
Юрій Рева народився у Запоріжжі 26 березня 1961 року. Проходив військову службу за контрактом в одному з підрозділів 54-ї окремої механізованої бригади. Позивний: «Козак». Учасник боїв на Світлодарській дузі. Загинув від осколкового поранення під час мінометного обстрілу районі селища міського типу Луганське Бахмутського району Донецької області.
Юрій Рева похований на кладовищі Святого Миколая у Запоріжжі. Нагороджений орденами «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня та «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Вічна пам’ять герою!
2020
ZTR
На початку лютого у ЗМІ з’являється відкритий лист тренерів та гравців гандбольного клубу ZTR. «З 1 лютого 2020 року ПАТ «Запоріжтрансформатор» не має можливості виділяти кошти для фінансування гандбольного клубу та команда «ZTR» припиняє своє існування», – повідомлялося у звернені.
І це – найтитулованіший гандбольний клуб України. Його гравці 14 разів ставали чемпіонами України, 11 разів — срібними призерами, двічі — бронзовими. «ZTR» – триразовий володар Кубка України. На міжнародній арені «ZTR» двічі ставав чвертьфіналістом Ліги чемпіонів.
Клуб був створений 1992 року на базі гандбольної команди «ЗІІ». Остання теж мала видатну історію. Була створена у 1966 році, шість разів здобувала бронзові медалі чемпіонату СРСР, одного разу була срібним призером турніру. У 1983 році гандболісти «ЗІІ» здобули Кубок Міжнародної гандбольної федерації (IHF).
Друзі, сподіваюсь що і ця мандрівка у часі – вам сподобалась і буде корисною. Якщо є бажання та змога подякувати чи підтримати – і сайт, і особисто мене, то буду щиро вам вдячний! Бо запорізькі добровольці, так склалося, ніякої зарплатні не мають. Не жаліюся, просто констатую факт. Дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 2 лютого 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов’язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!