17 січня в історії Запоріжжя: профілакторій ДАЗ, перепис-79 та “Манеж”

17 січня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.

---

1942

Податок на собак

У січні 1942 року Запорізька міська управа за пропозицією Німецької польової комендатури встановлює реєстраційний збір з власників собак. Всі без винятку собаки протягом 10 діб  мають бути  зареєстровані – з отриманням номерних знаків для прикріплення на ошийники. При реєстрації їх власники повинні заплатити 90 рублів – «за кожну собаку». Стільки ж треба бути ще сплатити до 20 липня.  «За несплату реєстраційного збору і за неодержання знаків, власники собак підлягають штрафу в розмірі рівному троєкратній сумі належного з них збору. Крім того, собака відбирається»,- повідомляє запоріжців міська управа.

1973

Профілакторій ДАЗ

У січні 1973 року в Запоріжжі  відкривається нова будівля профілакторію Дніпровського алюмінієвого заводу. Її почали будувати ще в 1960-і роки у районі Громушиної балки на острові Хортиця.  З 2009 року у цій будівлі – спа-готель «Пектораль».

Фото Олексія Красовського:  «16 січня 1973 року, новий санаторій-профілакторій ДАЗ на острові Хортиця».

1979

Перепис населення

17 січня 1979 року у Запоріжжі, як і в інших населених пунктах СРСР, проходить Всесоюзний перепис населення. Під час нього громадянам ставлять 11 питань: стать, вік, шлюб, національність, рідна мова, освіта, джерело засобів для існування, робітник чи інтелігент, кількість дітей…

Населення Запоріжжя   за підсумками цього перепису – 780 745 мешканців. Найбільш населений район міста – Ленінський (зараз – територія Дніпровського та Хортицького районів). Тут  у січні 1979 року проживають майже 200 тисяч людей.

До речі, за 9 років, які минули від попереднього перепису населення, загальна кількість запоріжців зросла на майже 123 тисячі осіб. Це найбільше зростання серед українських міст –«немільйоників». Спеціалісти коментували цей факт так: «Запоріжжя – обласний центр с добре розвинутою промисловістю, має  підприємства республіканського та союзного значення, великий науковий та культурний центр. Цілком можливо, що в найближчі 10 років місто перейде в розряд міст-мільйонерів».

1981

Манеж

17 січня  1981 року відчиняє свої двері для перших гостей легкоатлетичний манеж «Запоріжсталі».  Новий спортивний об’єкт Запоріжжя приймає змагання Кубка СРСР з легкої атлетики.

Запорізька преса у 1981 році пише, що   «Манеж» –  найбільший спортивний об’єкт Запорізької області. А приїжджі спортивні спеціалісти називають його  найкращою спорудою республіки для змагань у залі. Довжина тутешньої бігової доріжки із синтетичного «спортану» немає поки що аналогів в Україні  – 200 метрів.  У середині бігового овалу – сектори для стрибків у висоту, стрибків з жердиною  та для штовхання ядра. На трибунах і балконах «Манежу» можуть розміститися 2 тисяч глядачів.

Легкоатлетичний манеж заводу “Запоріжсталь” спроєктований колективом запорізького відділення інституту “Придніпровськпромбудпроект”. Автор проєкт – архітектор Андрєєв, головний інженер – Громов.  Будівництво манежу тривало 10 років – з 1971-го року.

1988

На Бабурці

На фото: січень 1988 року, вулиця Лахтінська. На задньому плані – місцевий курган. На передньому – конструкція з назвами міст-побратимів Запоріжжя: фінського Лахті, англійського Бірмінгема та іранського Ісфагана.

2004

Смерть під час футбольного турніру

17 січня 2004 року під час різдвяного футбольного турніру серед команд запорізьких ЗМІ стається трагедія. Після одного з ігрових епізодів падає на майданчик та більше з нього не встає  Сергій Гончаренко – голкіпер команди  газети “Запорізька Січ”. Спроби гравців, глядачів  та медиків повернути журналіста до свідомості успіху не приносять. “Швидка” доставила Гончаренка до реанімаційного відділення Запорізького центру екстремальної медицини. На жаль, за кілька годин медики змушені були констатувати смерть журналіста. Її причиною  став інсульт і, можливо, як вторинне – інфаркт міокарда. Світла пам’ять Сергію!

Такими були події 17 січня в історії Запоріжжя. Далі буде, не перемикайтеся! Всім величезна подяка за репости, коментарі та донати!

Друзі, сподіваюсь що і ця мандрівка у часі – вам сподобалась і буде корисною. Якщо є бажання та змога подякувати чи підтримати – і сайт, і особисто мене, то буду щиро вам вдячний! Бо запорізькі добровольці, так склалося, ніякої зарплатні не мають. Не жаліюся, просто констатую факт. Дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.

 © Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 17 січня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов’язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!