11 січня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1938
Генріх Епп
11 січня 1938 року був розстріляний Генріх Епп – видатний хортицький педагог.
Генріх Генріхович Епп народився у Хортиці (зараз – Верхня Хортиця, частина Запоріжжя) 9 травня 1873 року. Його батько Генріх Давидович був дуже помітним членом менонітської громади – вчитель, голова правління Централшуле (Хортицького центрального училища), проповідник та врешті решт старійшина, керівник усієї громади Хортицької церкви (до речі, церковними старостами обиралися свого часу і його батько та дід). Мати Генріха Генріховича – Елізабет Перк (в дівоцтві) – народила нашого героя вже в другому шлюбі. Вона була вдовою Пітера Леппа – видатного годинникаря та промисловця.
Не посоромив пращурів і Генріх Генріхович – теж ввійшов в історію Хортиці. Він став одним з найвідоміших науковців та педагогів менонітської спільноти нашої країни. Здобув вищу освіту в університеті, з 1900 року викладав у Централшуле (зараз в її будівлі – школа №82), а вже через п’ять років став її директором.
На цій посаді фактично став і засновником Хортицької вчительської семінарії (її історію зараз продовжує Запорізький педколедж). Як стверджує GAMEO (менонитьська онлайн-енциклопедія), у 1920 році Епу було надано звання «професор».
На жаль, пізніше Еппа відсторонили від вчительства та від рідної вже школи. Кажуть, що то сталося після того, як він «не так, як треба» відповів на питання когось з радянських посадовців. «Чи вірите ви в бога?» – запитали у Генріха. Він відповів чесно, як справжній меноніт: «Так!».
Генріх Генріхович Епп був заарештований співробітниками Запорізького управління НКВС у вересні 1937 року. Звинувачення: «проводив організовану контрреволюційну роботу». Засуджений до розстрілу 27 грудня 1937 року. Місця поховання – невідоме.
1939
Філармонія
Запорізька обласна філармонія – одна з перших в Україні. Вона була утворена 11 січня 1939 року. На той час у її штаті було лише 17 артистів. Під час Другої Світової війни діяльність філармонії була призупинена. 13 лютого 1944 року відновила свою роботу під назвою “Концертно-естрадне бюро”, але вже 24 березня того ж року бюро було перейменоване у Запорізьку обласну державну філармонію.
На початку своєї діяльності будівля, де розміщувалася концертна організація, розташовувалося у старій частині міста. Сучасна будівля Запорізької обласної філармонії була відкрита у 1953 році – це, звісно, концертна зала імені Глінки.
1960
Олег Таран
11 січня 1960 року народився Олег Таран – відомий футболіст та тренер. На полі виділявся якісним дриблінгом, нестандартними ігровими рішеннями у завершенні атак та гольовим чуттям. За запорізький «Металург» виступав з 1989 по 1992 роки. Брав участь у 93 офіційних матчах металургівців, забив в них 29 голів.
Із запорізьким «Металургом» Олег Анатолійович неодноразово співпрацював і як головний тренер. У сезоні-2001/2002 привів команду до 4-го місця в чемпіонаті України, що вперше в історії принесло «Металургу» путівку до турніра Кубка УЄФА.
1971
ПК «Дніпроспецсталь»
11 січня 1971 року директор «Дніпроспецсталі» Костянтин Єльцов підписує наказ «Про організацію будівництва будинку культури електрометалургів силами заводу».
«Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 16 лютого 1969 р. у складі проєктного завдання реконструкції та розширення заводу передбачено будівництво будинку культури електрометалургів на 1200 місць. Будівництво будинку культури дозволено наказом Міністра чорної металургії № 107 від 18 лютого 1969 р. Заводу відведено територію під будівництво будинку культури та 1969 р. його будівництво розпочато. З метою продовження будівництва будинку культури наказую….», – так починався той наказ. А закінчувався ось так: «Завершити роботи у 1978 році».
Не будинок, а цілий Палац культури «Жовтневий» (зараз – «Дніпроспецсталь») відкриють 4 листопада 1977 року. Червону стрічку біля входу буде перерізати той самий Костянтин Сергійович Єльцов.
1987
Снігопад
35 років тому, увечері 11 січня, Запоріжжя “накриває” грандіозний снігопад. Негода лютує кілька днів. Не обходиться без традиційного транспортного колапсу. В одній із «пробок» – між Осипенківським мікрорайоном та 4-м пологовим будинком – завмирає машина “Швидкої допомоги” з породіллю. Фельдшер Людвиченко та водій Куковинець приймають пологи просто у салоні автомобіля. Новонароджену дівчинку медик загортає у власне пальто. Проїхати «швидкій» до пологового будинку допомагають пасажири автобусів, що теж застрягли у снігах – штовхають «рафік» близько кілометра.
А ще у місті фіксуються й руйнування. Під натиском стихії валиться дах мартенівського цеху “Запоріжсталі”. Опівдні 14 січня обвалюється дах і на складі Запорізького вогнетривкого заводу – паралізовано роботу випалювального та шамотного цехів. А на фото – той самий січень 1987 року, не такий вже страшний, але все ж таки сніжний. Світлини із сімейного архіву Ігоря Кузьменка, зроблені на Бородінському (околиці вулиці Ладозької).
Такими булі події 11 січня в історії Запоріжжя. Не перемикайтесь, далі буде!
Друзі, сподіваюсь що і ця мандрівка у часі – вам сподобалась і буде корисною. Якщо є бажання та змога подякувати чи підтримати – і сайт, і особисто мене, то буду щиро вам вдячний! Бо запорізькі добровольці, так склалося, ніякої зарплатні не мають. Не жаліюся, просто констатую факт. Дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 11 січня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов’язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!
