12 січня в історії Запоріжжя: Володимир Ященко, Кияшко та родина Сумських

12 січня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.

---

1920

Вулиці Люксембург та Лібкнехта

12 січня 1920 року нові більшовицькі керманичі Олександрівська суворо наказали  всім власникам будинків на вулицях Соборній та Олександрівській: «Протягом тижня змінити таблички з назвами вулиць!». На нових покажчиках зобов’язали написати імена відомих німецьких комуністів –  відповідно Карла Лібкнехта та Рози Люксембург.

До речі, Соборну на Лібкнехта та Олександрівську на Люксембург  більшовики у січні 1920 року змінюють вже вдруге. Перше подібне перейменування вони вже здійснювали у 1919 році. Але денікінці, захопивши Олександрівськ, повернули вулицям старі назви. Більшовикам доведеться  перейменовувати їх  і втретє – бо до міста ще завітають і врангелівці. Чергове перейменування Соборної на Карла Лібкнехта та Олександрівської на Рози Люксембург відбулося вже 1922 року.

З іменами німецьких комуністів ці вулиці  прожили 30 років (з перервою на роки німецької ж окупації). У січні 1952 року Карл та Роза поступилися місцями Леніну та Дзержинському. Зараз це –  Соборний проспект та вулиця Олександрівська.

1951

Школи №83 та №11

У січні 1951 року були прийняті до експлуатації будівлі одразу двох запорізьких шкіл. Так стала до ладу двоповерхова будівля школи №82 – на вулиці Барикадній. Поруч – залізниця, та й до Другої світової війни  школа була «середньою залізничною». То ж нову будівлю для неї будувало Управління Сталінської залізниці. Замість старої, яка була зруйнована під час війни.

Була зруйнована та спалена  у воєнні роки й 4-поверхова будівля школи №6. Вона була збудована  1936 році на розі вулиць Міхеловича (зараз – Поштова) та Жовтневої (зараз – Земського лікаря Лукашевича). До війни це була одна з найгарніших шкільних будівель Запоріжжя. А можливо і найгарніша. Її фасад прикрашали колони, великі скульптури, вазони  та ліпнина.

У 1948 році до частково відбудованої будівлі була переведена середня школа № 11, яка до війни розташовувалася на вулиці Комсомольській (зараз – Сергія Серікова). 72 роки тому була прийнята до експлуатації вже вся відновлена будівля. Зараз тут – гімназія гуманітарного профілю з поглибленим вивченням англійської мови № 11.

1956

Віктор Кіяшко

12 січня 1956 року свою актуальну і до сьогодні назву отримує одна з вулиць Запоріжжя. Вулицю Учбову на 4 селищі (Правий берег) міська влада перейменовує на честь Кияшка.

Віктор Кияшко – запоріжець, артилерист, сержант, Герой Радянського Союзу (1945,  посмертно).  Був поранений 15 квітня 1945 року і помер наступного дня у шпиталі. Похований на північно-східній околиці села Германсдорф поблизу польського міста Бреслау.

Віктор Кияшко жив на Правому березі Запоріжжя та  закінчив запорізьку  школу №59. Про це, до речі, повідомляє одна з меморіальних дощок нашого міста – на фасаді гімназії №59 (на головному фото – її будівля у 1950-і роки).  Але насправді, будівля сучасної гімназії на вулиці Сергія Синенка (колишня Кремлівська) була збудована вже після Другої світової війни. А рідна школа Кияшка у повоєнні роки отримала №56. Зараз такої школи вже нема, але будівля її існує – на вулиці Медичній біля Дніпровської райадміністрації.

1959

Володимир Ященко

До речі, в школі № 59 (але вже на вулиці Кремлівській) вчився й один з найвідоміших запорізьких спортсменів усіх часів. Це – Володимир Ященко, який народився 12 січня 1959 року.

Наприкінці 70-х років минулого століття Володимир не знає собі рівних у секторі для стрибків у висоту. Причому не знає рівних у всьому світі. Запорізький стрибун у висоту кілька разів покращує світові рекорди у своїй дисципліні. Вперше найвище всіх у світі Ященко стрибне 2 липня 1977 року – в американському Річмонді, під час матчу легкоатлетичних збірних СРСР та США, подолає плану на висоті 2,33 метра.

Через рік запорожець оновить і світове досягнення в залах – подолає планку на висоті 2, 35 метра. І в тому ж році  оновить рекорд на відкритому стадіоні – до 234 сантиметрів! За феноменальні результати за підсумками 1978 року Володимира Ященка назвуть найкращим спортсменом планети.

 На початку 1979 року Володя, як його люблячи називали по всьому світу, завоює “золото” чемпіонату Європи у залі. На жаль, це буде остання велика перемога запорізького легкоатлета. У 1979-му Ященко рве зв’язки коліна…

Травма стає фатальною. До спорту великих досягнень Володимир Ященко так вже ніколи й не повернеться – завершить кар’єру стрибуна  у 1984 році. Трагічним буде фінал і усього  життя ексрекордсмена світу. Ященко піде у засвіти дуже рано – на 41 році життя…

1981

Родина Сумських

12 січня 1981 року запорізька преса повідомляє: «Артисту музикально-драматичного театру імені Щорса В’ячеславу Сумському надали звання “Народний артист УРСР”». В запорізькому театрі В’ячеслав Гнатович працює з 1967 року. Разом з дружиною – заслуженою артисткою УРСР Ганною Сумською. А разом вони – батьки одразу двох в майбутньому народних артисток України. Звісно, мова про Наталю та Ольгу Сумських.

До речі, Ольга розпочала свою акторську кар’єру теж на сцені нашого театру Щорса (зараз – Магара).У п’ять років зіграла маленьку роль юної Вести у постановці «Дженні Герхардт». В Запоріжжі родина Сумських жила з 1967-го до 1982 року – майже все дитинство Ольги. В нашому місті майбутня зірка вчилась у двох школах: у середній №1 та музичній з таким же номером. Жила родина Сумських на вулиці Шкільній.

Такими булі події 12 січня в історії Запоріжжя. Не перемикайтесь, далі буде!

У статті використані фотографії  зібрання Валерія Гущі (heritage.zp.ua).

Друзі, сподіваюсь що і ця мандрівка у часі – вам сподобалась і буде корисною. Якщо є бажання та змога подякувати чи підтримати – і сайт, і особисто мене, то буду щиро вам вдячний! Бо запорізькі добровольці, так склалося, ніякої зарплатні не мають. Не жаліюся, просто констатую факт. Дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.

 © Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 12 січня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов’язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!