Сотенному Української повстанської армії, політв’язню, 99-річному Мирославові Симчичу присвоєно звання Герой України
Про це повідомляє «Історична правда».
В відповідному указі президента України йдеться:
“За героїзм, виявлений у боротьбі за незалежність України, визначні особисті заслуги у становленні Української державності, багаторічну плідну громадську діяльність постановляю: Присвоїти звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка” Симчичу Мирославу Васильовичу – українському військовому та громадському діячеві, сотенному Української повстанської армії, політв’язню радянських концтаборів”.
Мирослав Симчич народився 5 січня 1923 року у селі Вижний Березів поблизу Косова на Прикарпатті. У 1941 році вступив в Організацію українських націоналістів (ОУН). У 19 років, в 1943 році, Мирослав Симчич вступив в УПА й обрав псевдо “Кривоніс”.
У лютому 1945 року брав участь у бою за Космач, в якому українські повстанці знищили 386 енкаведистів. У 1948 році Мирослава Симчича арештували і засудили на 25 років таборів. У 1963 році він був звільнений, але через 5 років знову був засуджений. Вийшов на волю у 1985 році. Усього відбув в ув’язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні.
Після звільненя жив та працював у Запоріжжі. У Західну Україну повертатися було заборонено.
«Коли виходив з концтабору, мені дали документ, де було написано, що забороняється в’їзд до Західної України, Прибалтики та Калінінградської області. У західні області мені було не дозволено навіть ступати ногою. Запоріжжя я вибрав, бо це було індустріальне місто – вважав, що тут буде легше знайти роботу.», – пригадував в одному з інтерв’ю Мрослав Симчич.
У 41 рік одружився з 25-річною Раїсою Мороз, робітницею металургійного заводу «Запоріжсталь». На останньому працював і сам Симчич. В 1994 році пtреїхав до Коломиї.
Реабілітований лише у 2017 році.