Яким було 14 жовтня в Україні у різні роки? Читайте у нашому огляді історичних подій, які сталися цього дня.
1838 РІК
Перша проповідь українською.
В трьох львівських церквах отець Микола Устиянович, разом з отцями Маркіяном Шашкевичем та Юліаном Величковським, уперше в Королівстві Галичини та Володимирії виголосив свої проповіді українською мовою.
1919 РІК
Спроба захоплення Києва Червоною армією.
З району Ірпіня до Київа підійшли червоногвардійці – 58-ма дивізія і 1-ша Богунська бригада 44-ї дивізії під керівництвом Івана Федька. Їм вдалося захопити захопили західні околиці столиці.Білогвардійці відійшли на лівий берег Дніпра, проте утримували Печерські висоти та мости. Близько трьох днів у Києві панувало безвладдя. Червоні війська не мали достатньо сил, щоб оволодіти Києвом, тому 17 жовтня залишили місто.
1921 РІК
Українська автокефалія
У Софійському соборі у Києві розпочав роботу скликаний Всеукраїнською православною церковною радою Всеукраїнський православний церковний собор. На ньому було підтверджено автокефалію Української православної церкви та обрано її керівництво на чолі з митрополитом Василем Липківським.
1942 РІК
День народження УПА
Прийнято вважати, що 14 жовтня 1942 року була створена Українська повстанська армія. Насправді процес формування УПА із розрізнених повстанських загонів бандерівського крила ОУН тривав впродовж всього 1942 року і закінчився на початку 1943-го. Пізніше, у 1947 році, цю дату затвердила Українська головна визвольна рада, а також продублював у своєму наказі головний командир УПА Роман Шухевич. Прив’язка до свята Покрови, покровительки козацького війська, мала на меті показати тяглість історії українського війська від доби Гетьманщини. Протягом свого існування УПА фактично воювала на три фронти: з Вермахтом та його союзниками, Армією Крайовою та загонами НКВС. В червні 1946 року командування УПА і керівництво Української Головної Визвольної Ради (УГВР) прийняли рішення розпочати процес поступової демобілізації і до 1949 року відбувався перехід УПА до збройного підпілля
1949
У тюрмі замордований Роман Лиско, священик УГКЦ.
Роман Лиско – священник греко-католицької церкви, який у другій половині 1940-х відмовився підписати перехід на православ’я, За це зазнавав утисків т переслідувань з боку радянської влади, йому заборонили відправляти в церкві. 9 вересня 1949 р. був заарештований НКВД та поміщений у тюрму на вул. Лонцького у Львові. В тюрмі помер у наслідок катувань. У 2001 році Роман Лиско був беатифікований як блажений священомученик католицької церкви.