для будівництва запорізьких заводів свого часу вибрали екологічно найнебезпечніше місце
8 лютого 1929 року спеціальна урядова комісія слухає доповідь Укрдіпромеза (інститут проєктування металургійних заводів). Тема – «про місце будівництва заводів біля Запоріжжя».
Варіантів розташування майбутнього запорізького проммайданчика – одразу вісім! Обирають так званий «Майданчик А» – «на лівому березі Дніпра, напроти гідроелектростанції», неподалік від села Вознесенівка.
Це й вибір стане фактично доленосним для міста та його мешканців – саме він визначить долю Запоріжжя на багато-багато років наперед. По-перше, запорізькі промислові гіганти дійсно побудують на Майданчику А. По-друге, саме цей варіант був найнебезпечнішим з екологічного погляду (якщо не брати до уваги «Майданчик Б» – взагалі у південній частині острова Хортиця). Всі інші варіанти передбачали будівництво заводів на досить великих відстанях від районів житлової забудови. Половина з них – взагалі на правому березі Дніпра.
Але ж обрали варіант «А» – географічно найближчий до місць проживання. До того ж ще такий, який проігнорував місцеву розу вітрів. Вона намальована поруч зі схемою варіантів розміщення заводів – дивіться самі. А я трохи поясню, цитуючи видання «Дніпробуд» за 1929 рік:
«У Запоріжжі за повторюваністю найбільше буває східних вітрів і найменше західних… за силою – слабші вітри південні, інші – сильніші. З цього погляду оптимальним місцем розташування заводів щодо міста Запоріжжя було б західне, що найбільше гарантує місто від диму, газів та пилу заводів», потім – південне, дещо гірше за нього – північне і, нарешті, найнесприятливіше – східне.».
Тобто, цитую висновок зразка 1929 року: «У санітарному відношенні розташування майданчика А на північ від міста становить значні незручності».
За однією з версій, на варіанті «Майданчик А» наполягав особисто Сталін. Нібито він навіть аргументував це фразою на кшталт «Робітники не повинні витрачати на дорогу до робочих місць понад 15 хвилин часу». Існує ще одна версія – про те, що заводи цілеспрямовано розмістили саме на лівому березі на випадок можливої ворожої агресії з боку західних країн. Щоб із західного боку проммайданчик був захищений ще й Дніпром.
Крім припущень можна назвати точно ще одну причину такого вибору. Справа, як це трапляється, у грошах! Майданчик А – найекономніший варіант з усіх запропонованих. Бо, цитую висновок – «має резерв розширення на схід», «найдешевший», «має найкращі транспортні показники», «розташований біля залізничної магістралі», «найбільш наближений до електроцентралі». А ще – «вдало розташований відносно житлового будівництва». Поруч – Вознесенівка, житловий фонд Дніпробуду та й взагалі «при цьому розташуванні заводів місто Запоріжжя може злитися з майбутніми селищами в одне промислове місто». Амінь!
Вердикт комісії: «Доводиться віддати рішучу перевагу майданчика А, який різко виділяється зі всіх намічених майданчиків своїми позитивними якостями в галузі економіки.». Стосовно ж майбутньої екологічної ситуації, у 1929 році запоріжцям пропонують «недоліків майданчика не перебільшувати». При цьому одночасно пишуть й таке: «Навряд чи чимось послабити наслідки несприятливого щодо вітрів розташування майбутніх заводів».
Ну про це нам, запоріжцям, вже й так добре відомо – без будь-яких «можливо» та «але». Що з тим робити? У 1929 році автори проєкту змогли придумати лише одну пораду: «Потрібно захищатись рясними зеленими насадженнями!»
Друзі, підбадьорити солдата Акбаша та підтримати роботу сайту традиційно можна донатом. Дякую всім добрим людям за підтримку! Вона надихає та надає крила!:
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 2025. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без виконання вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!
