16 грудня в історії Запоріжжя

Три запорізькі вулиці, два видатних спортсмени та один кінотеатр — ці та інші історичні цікавинки Запоріжжя в новому випуску нашої традиційної рубрики.

---

1890

Сава Гурський

У селі Новоолександрівка (зараз – Привітне, Запорізький район) народився легендарний запорізький борець Сава  Гурський.  «Борець №2 в історії греко-римської боротьби Запорізького краю, легенда французької боротьби та циркових арен», – так розповідає про нашого героя найбільший знавець історії місцевої боротьби Валерій Смірнов.

Ще в дитинстві батьки відправили Саву до нашого міста працювати. В Олександрівську він ким лише не працював  — і дзеркальником і шевцем, і хлібопекарем, і кондитером. А в 15-16 років розпочав займатися боротьбою. Було на кого рівнятися. Старшим братом був теж легендарний Федір Гурський  – «борець №2 в історії греко-римської боротьби Запорізького краю», знову ж таки за визначенням Валерія Смірнова.

До речі, була в арсеналі  двох братів карколомна фізична вправа. В селі Бухариновому, яке зараз називається… Гурського (теж Запорізький район),  вони брали  в руку пудову гирю зі спеціальною ручкою й  легко по черзі перекидали її через хату Федора. Ось такі були козаки! На рівних Сава боровся навіть з видатним Іваном Піддубним. Так, наприклад нічиєю завершилась 20-хвилинна (!) зустріч двох борців у нашому Запоріжжі, в 1940 році.

У засвіти Сава Гурський пішов 20 вересня 1965 року.

На фото: Сава Гурський, з архівів Валерія Смірнова.

1925

Нові назви вулиць

16 грудня 1925 року міська влада перейменовує одразу три вулиці. Всі вони поруч одна з одною – на Південному селищі. У грудні 1905 року вони були в епіцентрі робітничого повстання в Олександрівську Бо тут і один з головних осередків тих подій – Південні залізничні майстерні (зараз – ЗМЗ).

Перейменування теж пов’язано з тими подіями, а точніше з їх 20-річним ювілеєм. Так, вулиця Лікарняна, де знаходилися барикади повсталих робітників отримала відповідну назву – Барикадна. До речі, це не єдине перейменування в її історії. В часи німецької окупації вона була Новомиколаївською – на честь селища, який колись розташовувався в межах сучасного Комунарського району.

У грудні 1925 року змінює назву і вулиця 2-га Ливарна. ЇЇ перейменовують на честь Володимира Васильєва – токаря Південних залізничних майстерень та  одного з ватажків Олександрівського повстання 1905 року.  Він помер на каторзі, відбуваючи покарання як раз за буремні події 109-річної  давнини. А жив він як раз на 2-й Ливарній, у будинку №15, який дожив до наших часів

Неподалік від Васильєва жив і Степан Тополін – ще один токар та  лідер страйкарів, який загинув на каторзі. На його честь перейменували його рідну вулицю – Столову. Будинок Тополіна теж зберігся – №16.

На фото: зверху — вулиця Барикадна у 1950-і роки (“Атипове Запоріжжя”, з архівів Максима Загродського), знизу — Васильєв та Тополін у Катеринославській тюрмі.

1939

Василь Гургач

16 грудня 1939 року народився Василь Гургач – один із найпримітніших воротарів в історії запорізького «Металургу». Ще б пак, у воротах  головної команди Запоріжжя він грав 8 років – з 1965-го по 1973-й. За цей час Гургач взяв участь у 282 матчах «Металургу». Разом із запорізькою командою ставав чемпіоном України в 1970 році.  Помер Василь Гургач 18 лютого 2016 року.

1944

Трамваї знову їдуть до греблі!

16 грудня  1944 році після більш ніж річної паузи запорізькі трамваї знову з’являються в новій частині міста —  починають  курсувати між вокзалом «Запоріжжя-1» (або «Південним»)  та греблею Дніпрогесу. Це вже друга черга відновлення повністю знищеного в 1943 році трамвайного руху в Запоріжжі. За два місяці до цього відбувся пуск першої черги — трамваї пішли по маршрутах «Трампарк — Вокзал Запоріжжя I» та «Трампарк — Майдан імені Шевченка».

До відкриття другої черги колективом «Трамтресту» було відбудовано два мости, через балку Капустяну та на Мостовому переході,  та по  16 км колії та контактної мережі.  До речі, колектив дещо запізнився – за планом відбудови цей маршрут повинен був відродитися до 1 вересня 1944 року.

На фото: трамвай маршруту №1 (Південний вокзал — Дніпрогес).

1958

Кінотеатр “Авангард”

1958-й рік був багатий на відкриття кінотеатрів в Запоріжжі. Тоді в нашому місті почали працювати «Зоря» на Правому березі, літній «Мір» біля проспекту Жданова (зараз – бульвар Шевченка) та теж літній «ім. Леніна» поруч з майданом Леніна. Наприкінці року ще одно відкриття. Новий кінотеатр почав працювати в грудні на «далекій околиці  Запоріжжя – селищі Павло-Кічкас», як пишуть тоді журналісти. Йому надають назву «Авангард», тут 460 місць для кіноглядачів. До речі, проєкт кінотеатру – типовий. Наприклад, за рік, у 1960 році, близнюка “Авангарда” відкриють на селищі Леваневського . Він отримає назву “Іскра”.

Ще в радянські часи будівля кінотеатру “Авангард” була трохи перебудована, а в наш час — зовсім знесена.

1959

Запорізьке кар’єроуправління

16 грудня 1959 року наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР № 308 було засновано самостійне підприємство «Запорізьке кар’єроуправління». «При спорудженні Каховського гідровузла виникла потреба постійного постачальника гранітної продукції  для його будівництва, крім цього граніт був  необхідний для роботи на більш ніж 120 найважливіших будівництв», – розповідає офіційна історія підприємства.

Відкрили кар’єроуправління на базі правобережного кар’єру «Дніпробуд», який  постачав продукцію ще на відновлення і будівництво Дніпрогесу. Вже в 1970-і роки працівники підприємства вели роботи з виїмки котлованів для  на будівництві Дніпрогесу-2 та нового шлюзу.  Працювали вони й на будівництві Асуанської ГЕС у Єгипті. До речі, експериментальний макет однієї з секцій цієї ГЕС був збудований на базі запорізького кар’єру на Правому березі.

Друзі, підбадьорити солдата Акбаша та підтримати роботу сайту традиційно можна донатом. Дякую всім добрим людям за підтримку! Вона  надихає та надає крила!:
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.

 © Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 2024. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без виконання вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!