Легендарному запорізькому гандболісту та олімпійському чемпіону Олександру Рєзанову виповнилось 75 років!
Олександр Рєзанов – один із тих 11-ти мешканців Запоріжжя, яким у різні роки пощастило піднятися на вершину спорту – стати олімпійськими чемпіонами. Зараз важко сказати, як би склалося життя Олександра, якби його батьки з чотирирічним сином не переїхали з туманного та сирого острова Сахалін жити на материк — до міста Запоріжжя. Можливо, Олександр міг би стати капітаном далекого плавання, але став капітаном гандбольної команди!
Про початок своєї гандбольної кар’єри Олександр Рєзанов в одному з інтерв’ю згадував так:
«У п’ятому класі записався до шкільної баскетбольної секції. А за рік ми всім двором пішли до дитячо-юнацької школи. Саме під набір. У нашій компанії був, до речі, і Коля Томін – майбутній воротар нашої чемпіонської монреальської команди. Якось шкільний вчитель фізкультури попрохав нашу баскетбольну компанію постояти за честь школи у першості району з гандболу. Він розсудив, що і з цим різновидом гри з м’ячем ми впораємося. Але ми впоралися заразом і з хлопцями з дитячо-юнацької гандбольної школи ЗТР. Після того матчу тренер суперників Юхим Іванович Полонський сказав нам: “Хлопці, у вас все чудово виходить. Давайте до нас на тренування!”».
А в дорослому гандболі Олександр Рєзанов дебютував під орудою молодшого із братів Полонських — легендарного запорізького тренера Семена Полонського. Саме він в 1960-і роки запропонував керівництву місцевого металургійного інституту створити на базі їх вишу серйозну гандбольну команду. «Питання вирішилося позитивно, і всі ми дружно поступили до ЗМетІ (прим. майбутній ЗІІ та ЗДІА). Невдовзі виграли чемпіонат України серед вишів та пробилися до першої ліги чемпіонату СРСР. Через рік досягли успіху вже в турнірі за вихід у вищу лігу», – згадував Рєзанов.
До компанії найсильніших клубів країни запорізькі «студенти» потрапили в 1969 році. Одразу стали шостими. А в 1971-му вже взяли перші медалі чемпіонату країни — срібні! За рік здобули ще один комплект нагород — бронзових! До 1984 року команда ЗІІ ще чотири рази буде третьою за результатами чемпіонатів СРСР. І лише уявіть — всі медалі у союзній першості запорізька команда здобувала із Рєзановим у своєму складі. І найбільший трофей у своїй історії — Кубок ІГФ — теж!Ще б пак — за “ЗметІ” і “ЗІІ” Олександр виступав із 1966 по 1983 роки. 13 із них — у статусі капітана команди!
А ще багато років запоріжець Рєзанов виступав у складах збірних команд. Зі збірною України тричі здобував срібні медалі союзних Спартакіад. А найвищі свої нагороди виграв зі збірною СРСР. За головну команду країни запорізький гандболіст виступав з 1970 по 1983 роки. Взяв участь у 127 матчах збірної СРСР. Срібний призер чемпіонату світу 1978 року.
Двічі Олександр Рєзанов брав участь в Олімпійських іграх — у 1972 та 1976 роках. В Монреалі-76 досягнув спортивної вершини — взяв участь в усіх матчах збірної на Олімпіаді та став олімпійським чемпіоном! До речі, переможцями монреальської Олімпіади стали одразу чотири гравці ЗІІ — олімпійськими чемпіонами у Монреалі сталі гандболісти Юрій Лагутін, Михайло Іщенко, Олександр Рєзанов, Сергій Кушнірюк Олександр Рєзанов, Юрій Лагутін, Михайло Іщенко та Сергій Кушнірюк.
Плідно Олександр Генадійович попрацював і на тренерській роботі — в СДЮШОР-3 та ШВСМ (Запоріжжя), в командах «ШВСМ» (Молдова), «ЗІЇ», «ЗТР», ЗТР-СДЮШОР та «Бешикташ» (Туреччина). Працював тренером чоловічої та жіночої національних збірних Туреччини, національної, юнацької та молодіжної збірних України.
Вітаю Олександра Геннадійовича з ювілеєм! Бажаю міцного здоров’я, величезного щастя та перемог на всіх фронтах!