50 років тому на хортиці відкрили будівлю комсомольської школи

Комсомольська школа, німецька окупація та кінотеатр “Зоря” — ці та інші історичні цікавинки Запоріжжя в новому випуску нашої традиційної рубрики.


1903

3 жовтня 1903 року в Олександрівську відкрили торгову школу

На розі запорізьких вулиць Тургенєва та Гоголя неможливо не помітити одну з місцевих будівель. Сьогодні вона велика, двоповерхова, з фасадом у яскравому кольорі. Дехто з запоріжців пам’ятає її як стару будівлю 5-ї школи, зараз тут – зоологічний музей ЗНУ. А 101 рік тому, 3 жовтня, 1902 року, тут почала свою роботу Олександрівська торгова школа. До речі, на той час ця будівля була одноповерховою.

Торгові школа на початку минулого століття були аналогами міських училищ – ланкою освіти між початковими школами та середньоосвітніми  навчальними закладами. Але окрім базових предметів тут викладали й такі, які могли бути корисними для майбутніх працівників комерційної сфери. Це — бухгалтерія, комерція, відомості по торговому та промисловому законодавству, комерційна арифметика,  комерційна географія, комерційна кореспонденція, відомості про товари місцевого торгового району, каліграфія та іноземні мови.

Головою Опікунської ради торгової школи був обраний Фелікс Мовчановський –  підприємець,  лісопромисловець та міський голова Олександрівська.  До речі, саме він і був ініціатором створення цього навчального закладу.  В 1904 році тут навчалися 130 учнів. А вже за рік школа була підвищена в статусі — реорганізована  в комерційне училище.

1941

4 жовтня німці повністю зайняли територію міста Запоріжжя

Ще з 18 серпня 1941 року  під німецькою окупацією була тоді ще невеличка правобережна частина Запоріжжя. Півтора місяця місто було розділене Дніпром та між двома ворожими одна до одної силами.

Ситуація змінилась на початку жовтня. В цей час  вже Лівобережжям з півночі у напрямку Запоріжжя сунула 1-а танкова група під орудою майбутнього фельдмаршала Евальда фон Клейста. Наприкінці вересня був захоплений Новомосковськ, 2 жовтня – Синельникове.

Клейст у Запоріжжі

А вранці 3 жовтня 1941 року керівники запорізьких заводів отримали наказ —  негайно, за годину, відправити з Запоріжжя останні ешелони з обладнанням, що евакуюється. Того ж дня місто без боя полишили й підрозділи Червоної армії.

«При цьому, попри неспроможність затримати ворога на полі бою, встигали успішно виконувати розпорядження про знищення всього і вся, але свого. У наказі штабу 12 армії про відступ не забули передбачити ліквідацію того, що не можна евакуювати. Ліквідації підлягали не лише матеріальні цінності. Прямо на подвір’ї запорізької в’язниці енкавеесівці розстріляли всіх, кого не вивезли з неї у попередні дні. Позбавили життя як засуджених, так і просто затриманих за те, що нібито слухали ворожі радіопередачі чи висловлювали сумніви стосовно щирості офіційних заяв про те, що місто за жодних обставин не буде залишено», – розповідають автори книги «Запорізький рахунок Великій війні. 1939–1945».

Запоріжжя часів німецької окупації

4 жовтня 1941 року у лівобережну частину Запоріжжя увійшли німці. Господарями запорізького лівобережжя вони будуть до 14 жовтня 1943 року. До речі, на честь дати «визволення» Запоріжжя німці перейменують одну з вулиць міста – сучасну Незалежної України (до окупації – Раднаркомівська). До жовтня 1943 року вона буде вулицею 4 жовтня.

1958

4 жовтня 1958 року в Запоріжжі відкривають трамвайну лінію до абразивного заводу та кінотеатр «Зоря»

4 жовтня 1958 року в Запоріжжі – одразу два відкриття! В цей день до ладу вводять нову трамвайну лінію – від вулиці 8 березня до абразивного заводу та м’ясокомбіната. Того ж дня по ній вже починають їздити трамваї нового міського маршруту – №10. Він існує і в наш час.

Традиційна вже статистика: за 1958 рік загальна довжина трамвайної мережі Запоріжжя зросте майже на 20 кілометрів – з 73, 5 до 92,3 км. Окрім, лінії на м’ясокомбінат у кінці 1958 року встане до ладу нова лінія, яка з’єднає Зелений Яр та Південне шосе (маршрут №12).

А ще 1958 року в Запоріжжі відкривають цілу низку кінотеатрів. Це – літній кінотеатр імені Леніна біля майдану Волі, літній кінотеатр «Мір» неподалік від проспекту Жданова (бульвар Шевченка), «Авангард» на Павло-Кічкасі.

4 жовтня ж радіють шанувальники кіно з Правого берега. Серед кварталів приватної забудови Робітничого селища відкривають споруду кінотеатру «Зоря». Він розрахований на 400 глядачів. «Зала обладнана відкидними кріслами», – мабуть, ще як про дивину пишуть журналісти. Десь 40 років «Зоря» буде одним з найпопулярніших, принаймні на Правому березі Запоріжжя,  кінотеатрів. Особливо його відвідувачам запам’яталася дуже харизматична директорка «Зорі» – легендарна Кіра Івановна, яка зазвичай перед кіносеансами спілкувалася з глядацьким залом: розповідала про репертуар кінотеатру, нагадувала про правила поведінки та етикету, повідомляла про те, що зробить з тими, хто буде лускати насіння та попереджувала батьків про можливі пікантні сцени стрічок. Зараз у «Зорі» вже не дивляться фільми, а моляться…

Колишній вже кінотеатр “Зоря” в нашому столітті.

1973

4 жовтня 1973 року на Хортиці відкривають зональну комсомольську школу

4 жовтня 1973 року на Хортиці урочисто відкривають Запорізьку зональну комсомольську школу. Головні спікери урочистостей – одразу два перших секретарі місцевих обкомів: компартії – Михайло Всеволожський та комсомолу – Петро Ванат. Останній в майбутньому ще та «акула капіталізму» – президент союзу промисловців і підприємців, власник готелю «Інтурист» та народний депутат вже незалежної України від партії «Народний фронт».

Сама ж нова будівля – вельми цікава. «Оригінальна архітектура в мальовничому куточку острова Хортиця», – пише про новобудову запорізька преса 1973 року. 3-поверхову «гармошку» ліворуч від її головного входу прикрашає величезне панно. На останньому – мирний атом, колос та гребля Дніпрогесу у великих долонях.

 Також журналісти пишуть: «У будівлі – чудово обладнані аудиторії та  приміщення для самостійної роботи. Це комплекс з усіма побутовими та комунальними зручностями. Поруч  облаштовані спортивні майданчики та тенісні корти. Окрім запорожців, тут навчатимуться комсомольські активісти Києва, Кіровограда, Чернігова, Чернівців, Криму, Полтави та Сум”.

Як подейкують, перспективні комсомольці тут блискуче поєднували корисне з приємним. Найкориснішим, з погляду партійних вождів, було опановування «всепереможного вчення марксизму-ленінізму», а приємним — проведення часу на лоні унікальної природи острова Хортиця. Час цей, за чутками, комсомольські ватажки проводили ну дуже розкуто й весело –  «з розмахом»! Свічки не тримав, комсомольцем не був, байки чув, але особисто підтвердити не можу😊.

Минули роки… Колишня комсомольська школа нині є сумним видовищем —  занедбана коробка без вікон і дверей, відмінна локація для битв пейнтболістів.

1976

3 жовтня 1976 року народився плавець Денис Силантьєв

3 жовтня 1976 року в Запоріжжі народився Денис Силантьєв – один з найтитулованіших запорізьких спортсменів усіх часів. Денис – вихованець запорізьких СДЮШОР «Спартак-ЗІГМУ» та ШВСМ. Перший тренер – Сергій Проняєв, також тренувався під керівництвом Сергія Гусева, Ніна та Олександра Кожухів.  Одне з прізвиськ серед спортивних журналістів  – «Містер Баттерфляй». Денис спеціалізувався на  технічно найскладнішому стилю  плавання – на батерфляї.

Силантьєв — багаторазовий чемпіон України, автор 37 національних рекордів. Брав участь у трьох Олімпіадах. У 2000 році став срібним призером Олімпійських Ігор в Сіднеї (200 метрів стилем батерфляй). У 2004 році був прапороносцем збірної України на відкритті Олімпіади в Афінах.

В 1998 році Денис  став першим в історії незалежної України чемпіоном світу з плавання. Чотири рази, з 1996 по 1999 роки, наш земляк ставав володарем Кубка Світу. Двічі Силантьєв перемагав на чемпіонатах Європи та на Всесвітній Універсіаді. Кар’єру плавця Денис завершив у 2009 році.

На сьогодні — все! Сподіваюсь, що далі буде. Для охочих подякувати за цю мандрівку в часі, підтримати появу нових матеріалів на цьому сайті, або просто підбадьорити  мене кавою, нагадую номер карти:4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.). Дякую всім добрим людям за підтримку! Вона  надихає не зупинятися!

А тих, кому замало віртуальних подорожей у часі, запрошую на найцікавішу екскурсію. В неділю, 8 жовтня, гуляємо Верхньою Хортицею! Екскурсія “Втрачений рай” розпочнеться о 14:00. Умови участі та бронювання місць — за цим посиланням: https://forms.gle/dbLV2iMEA2DArKsy6.

 © Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 2 жовтня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без виконання вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *