441 рік тому був запроваджений григоріанський календар
4 жовтня 1582 року Папа Римський Григорій ХІІІ ввів григоріанський календар.
Ще у 46 році до н.е., за ініціативи Юлія Цезаря, був запроваджений юліанський календар. «Так запровадили першу календарну систему. В ній існувало 12 місяців. Тривалість звичайного року була 365 днів, а подовженого – 366. Юлій Цезар за очевидно знав, що існує певна похибка. Астрономічний сонячний рік тривав 365 діб, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд, але більшість дослідників не зважили на цю особливість, яка для них була недостатньо серйозною, і тому округлили тривалість року до 366 діб високосного року», – розповідає викладач ВДПУ Анатолій Войнаровський.
Лише в середині 16 сторіччя Папа Римський Григорій XIII звернув увагу на розбіжність — юліанський календар на той час відставав від астрономічного на цілих 10 днів. Тому понтифік просто видалив з календаря цих 10 днів — одразу ж після 4 жовтня 1582 року, за його розпорядженням, настало 15 жовтня. А також Григорій ввів правило – кожні 400 років юліанського календаря, для вирівнювання з тропічним роком, видаляти 3 дні. Для цього змінювалась методика визначення високосних років. Останні встановлювалися тепер рідше — роки, кратні 100, але не кратні 400 (наприклад: 1700, 1800, 1900), високосними тепер не визнавалися.
На території України, що свого часу знаходилась у складі Речі Посполитої, григоріанський календар був введений того ж 1582 року. На тій частині, що колись була «підросійською», це було впроваджене рішенням Центральної Ради від 25 лютого (за новим стилем) 1918 року, коли 16 лютого за старим стилем було проголошене 1-им березня. Але українські православні й греко-католицька церкви довгий час продовжували жити за юліанським стилем. Проте після російського вторгнення 2022 року українські християнські конфесії розпочали переходи на григоріанський і новоюліанський календарі.
Також в цей день:
1830 – проголошують незалежність Бельгії. Таке рішення у результаті повстання проти нідерландського короля Віллема I прийняв тимчасовий католицько-ліберальний уряд, що складався з дев’яти шанованих жителів Брюсселя. Вже через два дні була призначена комісія зі створення конституції, членів суду та органів управління Бельгії. У результаті країна відділилась від королевства Нідерландів та стала конституційною монархією. У 1831 році першим королем Бельгії був проголошений принц Леопольд Саксен-Кобург.
1927 – на американській скелі Рашмор починаться роботи над гигантськими барель’єфами чотирьох президентів США. Історик Доан Робінсон із Південної Дакоти шукав спосіб залучити більше туристів до свого штату. Знайшов – найняв скульптора на ім’я Гутзон Борглум, щоб той вирізав обличчя чотирьох президентів США на схилі гори Рашмор у Національному лісі Блек-Хіллз. Роботи тривали 12 років! Обличчя Вашингтона стало першим, яке було завершено у 1934 році. Обличчя Джефферсона було презентовано 1936 року, в присутності тодішнього президента США Франкліна Рузвельта. За рік було завершено обличчя Лінкольна, а у 1939 році – Теодора Рузвельта. Проєкт вартістю 1 мільйон доларів фінансувався переважно федеральним урядом.
1957 – здійснений запуск першого у світі штучного супутника Землі. Космічний апарат «Спутнік-1» був запущений о 22:29 за московським часом з полігону «Тюра-Там» у Казахстані (зараз – космодром «Байконур»). За 295 секунд після старту перший супутник та ракета були на орбіті. На 315 секунді відбулося відокремлення супутника і він подав свій голос. «Біп-біп», – так звучали його позивні, які слухали по всьому світі. «Супутник-1» передавав радіосигнал протягом 21 дня, доки не розрядилися його батареї. Він знаходився на орбіті 96 днів, а потім згорів під час входження в щільні шари атмосфери Землі. Це сталося 4 січня 1958 року. Обертаючись зі швидкістю приблизно 29 000 км/год, він здійснив 1 400 обертів навколо планети.