5 червня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1806
МІСТО ОЛЕКСАНДРІВСЬК
Ще у 1795 році Олександрівський форштадт – населений пункт при Олександрівській фортеці – отримав статус посада, поселення міського типу. Тоді він був частиною Новомосковського повіту, а до ХІХ століття увійшов вже в складі Павлоградського повіту.
Але 5 червня 1806 року стається історична подія – Олександрівський посад отримує статус міста. До того ж Олександрівськ становиться повітовим центром – столицею нового Олександрівського повіту. «В 1806 году, в силу Высочайше конфирмованных в 5 день июня штатов Екатеринославской губернии, по коим назначены к открытию новые уезды – Верхнеднепровский, Славяносербский и Александровский, – посад Александровск вступил в состав уездных городов, причем уезд его образовался из частей Мариупольского и Павлоградского», – так описував цю подію видатний краєзнавець Яків Новицький.
Населення нового повітового центру було ще геть не численним. За даними Новицького, напередодні підвищення в статусі в Олександрівську було 884 мешканці – 479 чоловіків та 405 жінок (краєзнавець уточнював, що ця статистика лише по олександрівцям православної віри). Проживали вони у 141 дворі. 11 з них були купецькими, 17 – належали духовенству, військовим та посадовцям, 113 – міщанам.
1971
НА БАБУРЦІ
У 1971 році активно забудовується зовсім новий Хортицький житловий масив. Поки що він – один величезний будмайданчик. У червні його основною ділянкою є сьомий мікрорайон. Тут обіцяють збудувати 29 житлових будинків, п’ять гуртожитків, їдальню, чотири дитячі садки, дві школи, чотири продовольчі магазини.
На очах зростає забудова нової вулиці Лахтинська – між 8 та 9 мікрорайонами. Перший будинок тут прийняли до експлуатації лише у березні 1970 року. А тепер тут є вже є – гуртожиток «Перетворювача», їдальня, дитячий комбінат, крамниця, школа та декілька багатоквартирних будинків. На початку червня преса повідомляє, що на Лахтинській попереднього місяця відсвяткували новосілля мешканці вже дев’ятого за рахунком будинку вулиці. Це – п’ятиповерхівка за адресою Лахтинська, 5. Ось-ось, вже в червні, встане до ладу ювілейний десятий – на Лахтинський, 3. А ще два роки тому на місці вулиці був голий степ.
1975
НОВИЙ ПІДЗЕМНИЙ ПЕРЕХІД
У червні 1975 року в Запоріжжі відкривають ще один підземний перехід. Його введено в експлуатацію під проспектом Леніна біля площі Жовтневої (зараз – Майдан Героїв). Довжина споруди – 44,5 метри, ширина – 8 м.
«Перехід оформлений керамічною плиткою та сірим гранітом. У ньому – кіоск «Союздруку», магазин «Квіти» та театральні каси», – повідомляють журналісти у 1975 році.
1977
ГАНДБОЛ
Спортивна новина місяця у червні 1977 року – гандболістки ЗІІ (Запорізького індустріального інституту) стають бронзовими призерками чемпіонату СРСР. На п’єдестал команду наводить головний тренер Леонід Ратнер. Ось прізвища наших спортивних героїнь: Перепадя, Столярова, Коломоєць, Берзіна, Работягова, Маковоз, Машина, Ковбасіна, Жеребіна, Гузь та капітан команди Михайлова. До речі, це усього лише третій сезон жіночої запорізької команди у вищій лізі. «Бронза» 1977 року залишиться найвищим досягненням гандболісток ЗІІ у чемпіонатах СРСР.
А ще влітку 1977 року у мальовничому куточку південної частини острова Хортиця будують спорткомплекс-базу ЗІІ. Як повідомляє преса, він має стати центром підготовки гандболістів СРСР до московської Олімпіади. Влітку комплекс будують самі студенти – бійці студентського будзагону «Товариш». Обіцяють, що об’єкт відкриють вже в жовтні 1977 року, але відкриття відбудеться лише за рік – у листопаді 1978-го.
1988
ЕКОЛОГІЧНИЙ МІТИНГ
5 червня 1988 року на площі біля медінституту та каскаду фонтанів «Райдуга» збираються тисячі запорожців. У багатьох із них у руках саморобні плакати з текстами на кшталт «Досить нас труїти!», «Ні антигуманній політиці Мінчермету!», «Дякую» заводам за чисте повітря», «Чисте повітря – нашим дітям!»…
Це перший в історії Запоріжжі екологічний мітинг. Виступити біля мікрофона тут може кожен охочий. Вражає і тривалість заходу – мітинг триває чотири години. Учасників хвилює важка екологічна ситуація у місті. За статистикою 1989 року щороку в атмосферу над Запоріжжям промисловість викидає майже 300 тисяч тонн шкідливих речовин, а до водойм – тисячі кубометрів неочищених стоків.
Серед пропозицій мітингувальників у 1989 році – робота телефону екологічної тривоги; створення лісової зони навколо Запоріжжя; більше повідомлень про конкретних винуватців забруднення повітря та води; проведення сесії міськради з питань охорони навколишнього середовища у присутності громадськості; заборона на будівництво у місті нових промислових об’єктів.
Організатори заходу – як місцеві органи державної й партійної влади, так і неформальні об’єднання (наприклад, “Зелений світ” та “За екологічну перебудову”).
1991
ОСТАНКИ НІМЕЦЬКИХ СОЛДАТІВ
Неподалік зупинки «Вулиця Анголенка» в червні 1991 року риють котлован – на місці майбутнього Свято-Покровського собору. Тут будівельники натрапляють на дивовижну знахідку – останки німецьких солдатів.
Поруч з одним із похованих знаходять і пляшку із запискою. Її текст допоміг ідентифікувати особу німця: «Ганс Мюнц, оберлейтенант, помер 1.02.42 р.».
Виявляється, на цьому місці під час Другої світової був цвинтар німецьких військовослужбовців. Після визволення міста повідомлялось про перепоховання. Але, як свідчить знахідка останків, чомусь перепоховали не всіх.
2002
ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА КЛИМОВА
5 червня 2022 року на мапі Запоріжжя з’являється нова вулична назва. В цей день депутати Запорізької міськради перейменовують вулицю Інженерну в Шевченківському районі. Вона отримує назву на честь академіка Климова. Володимир Климов – вчений, авіаконструктор, академік АН СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці. «У 1930 році протягом року працював у Запоріжжі на заводі № 29 (тепер – “Мотор-Січ”) на керівних посадах», – розповідає про Клімова у довіднику «Вулиці Запоріжжя» запорізький історик Юрій Князьков.
До речі, попередня назва вулиці проіснувала майже 100 років. Ім’я «Інженерна» було надано їй ще у 1905 році.
Такими були події 5 червня в історії Запоріжжя. Не перемикайтесь, далі буде! Дякую за ваші коментарі, відгуки та донати. Вони надають сил!
Друзі, продовжую вам розповідати про наше місто в інтернеті. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 5 червня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!