16 березня в історії Запоріжжя: Кічкаський район та дев’ята турбіна

16 березня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.

---

1928

Дніпровський район

Вітаю рідний Дніпровський район! 16 березня офіційно вважається його Днем народження. До речі, він найстаріший – як адміністративний район був утворений 95 років тому – раніше усіх інших районів Запоріжжя!

У 1928 році саме в цей день відбулося перше урочисте засідання пленуму нової Кічкаської міської районної ради. На той час Кічкас ще був незатоплений та  вже увійшов  до міської смуги Запоріжжя.  В ньому жили  близько 10 тисяч робітників, які працювали на Дніпробуді.

До речі, серед членів Президії райради, яких обрали того ж 16 березня 1928 року був і головний інженер Дніпробуду Олександр Вінтер. Першим головою райради обрали 34-річного Тимофія Жгучева.

 У березні 1931 року район   отримав нову назву – Дніпрельстанівській (або Дніпробудівський). Наприкінці 1930-х років на його території був створений Ленінський район.   Сучасну назву район отримав 19 лютого 2016 року.

Свої актуальні кордони Дніпровський район отримав у 1995 році, коли його частина буда відокремлена в окремий Хортицький район. Це єдиний район міста, який розміщується і на правому, і на лівому берегах Дніпра.  Кількість населення (станом на 2017 рік) – 134 тисячі осіб.

Святковий подарунок від мене – Дніпровський район: головні будинки, про які ви можливо не знали.

1939

Дніпрогес

Свою першу електроенергію Дніпрогес видав ще 1 травня 1932 року, коли було пущено перший агрегат гідростанції. Але фактично будівництво ГЕС фінішує лише у 1939 році – із завершенням монтажу обладнання та запуском дев’ятого, останнього, агрегату станції.

Пуск дев’ятої турбіни відбувається 16 березня 1939 року. «В обстановці надзвичайного піднесення присутніх», – як пише газета «Червоне Запоріжжя». Урочистий момент – за 9 хвилин до 23 години: «Черговий інженер Мустафаєв підключає дев’ятий агрегат і вимірні прилади починають відраховувати перші кіловати». Колектив Дніпрогесу тут же телеграфує до столиці: «Зобов’язання здати до експлуатації дев’ятий агрегат виконано!». З пуском останньої турбіни потужність гідроелектростанції доведена до проєктної – 558 тисяч кіловатів!

До речі, всі дев’ять турбін Дніпрогеса – американські. Зроблені компаніями «Ньюпорт – Ньюс Шипбілдинг» і  «Драйдок Ко». «Вони є найбільш потужними з усіх встановлених у світі турбін», – говорять у 1930-і дніпрогесівці. Генератори за своєю потужністю та розмірами є також рекордними для гідроелектричних станцій. Перші п’ять із них виготовлені на заводах американської компанії «Дженерал Електрик». Ще чотири – виробництва радянського заводу «Електросила».

1946

«Наша відповідь Чемберлену  Черчиллю»

У березні 1946 року відбувається відома промова Вїнстона Черчилля в американському Фултоні. Вона  присвячувалася міжнародному становищу та, зокрема, протистоянню Радянського Союзу із США та Великобританією. У промові Черчилля йшлося про зміну фашистського ворога комуністичним та про «залізну завісу» через Європу –  від Балтики до Адріатики. Радянською пропагандою цей виступ був оголошений початком Холодної війни. Осторонь не залишилося і Запоріжжя.

У березні на всіх підприємствах міста проходять  збори, які присвячені цій промові та її роз’ясненням. Газети повідомлюють – запорізькі робітники зійшлися  на думці, що «варто працювати ще більше та перевиконувати плани для підвищення економічного та воєнного потенціалу Радянського Союзу». А також  показово цитують одного із  працівників  Запоріжалюміньбуду: «Промова Черчилля – це голос фашистів, які, прикриваючись демократичними фразами, готують збройний виступ проти Радянського Союзу. Вони бояться сили Радянського Союзу, їм сняться “кошмари комунізму”».

1979

Готель «Радянський»

У березні 1979 року запоріжців знайомлять ще із одним задумом міських архітекторів. Містянам обіцяють знести стару забудову навпроти Будинку Одягу та побудувати на її місці величезний готель. 14-поверховий готель вже спроєктований в інституті «Укрміськбудпроект». І навіть вже має назву – «Радянський». А ще його планують пов’язати із протилежною стороною проспекту підземним переходом. Минуть роки, але ні готель, ні перехід на цьому місці так і не з’явились. На щастя.

1987

«Відповідати буду я!»

У березні на телеекрани виходить перший в історії  запорізького телебачення повнометражний художній відеофільм. Постановник, автор сценарію та режисер стрічки «Відповідати буду» – Євген Березняк.

 «Фільм про школу, про «вічне» питання – виховання важких дітей», – розповідають творці стрічки. Над картиною працювали оператор Вадим Нетета, звукорежисер Юрій Вальдман, композитор Микола Попов. Дебютує і запорожець Андрій Ковтун: це перша екранізація його книги – повісті «Баранова балка».

Були залучені й артисти запорізьких театрів – «щорсівці» та «тюзівці». Під час конкурсу відібрали й виконавців ролей юних героїв фільму – сьомий клас, у якому навчається головний персонаж картини Володя Калашник. Його роль виконує запорізький школяр Андрій Стрюк. В образі головної героїні – школярка Ольга Власюк.

Фільм знімали у Балабіно та у місцевій школі. До речі, можете переглянути його – всі дві серії!

2000

Кім Павлов

16 березня 2000 пішов у засвіти Кім Павлов – кумир запорізьких вболівальників 1950-х років. Правий крайній нападник виступав за «Металург» з 1951 по 1962 роки(з перервою). За цей час Павлов зіграв за команду у 282 матчах! В них гравець забив 58 голів.  У складі «Металургу» Кім двічі ставав чемпіоном України (1952, 1960) та стільки ж раз вигравав Кубок УРСР (1951, 1952).

Серед вболівальників Павлов мав своє прізвисько – «Горбатий». «Коли він стрілою мчав правим флангом, здавалося, що тіло його нахилено під кутом 45 градусів до футбольного поля», – пояснював запорізький спортивний журналіст Аркадій Копеліович.

Такими були події 16 березня в історії Запоріжжя. Не перемикайтесь, далі буде! Дякую за ваші коментарі, відгуки та донати. Вони надихають не зупинятися !

Друзі, тимчасово, до Перемоги, змінив професію – замість екскурсовода став добровольцем. Тому поки що на жаль не можу проводити екскурсії. Але продовжую вам про нього розповідати в інтернеті. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.

 © Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 16 березня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!