18 лютого в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1861
Родина Кооп
18 лютого 1861 року в селі Хортиця (зараз – Верхня Хортиця, частина міста Запоріжжя) одружилися Абрахам Кооп та Катарина Петкау. Їх родина згодом стала дуже примітною – як у нашому краї, так і у масштабах всієї тодішньої імперії.
Абрахам Кооп через три роки після одруження заснував своє перше промислове підприємство. Воно і досі існує, зараз це – Запорізькій кабельний завод. Згодом до бізнесу Коопа долучилися ще три заводи. Один з них після націоналізації отримав назву «Комунар», зараз – «Запорізькій автомобільний завод». Загалом чотири заводи компанії Коопа оцінювалися у величезну на початку минулого століття суму – 800-850 тисяч рублів. Їх річний оборот – 1, 5 мільйони!
Що стосується особистого життя, то в Абрахама та Катарини народилися 12 дітей. Дев’ять з них дожили до повноліття – Якоб, Абрахам, Петер, Катаріна, Йоганн, Давид, Гелена, Маргарет та Генріх. Всі сини брали участь у родинній справі. Найактивніше – Абрахам Абрахамовіч, який згодом й очолив весь бізнес Коопів. Саме його розкішний особняк можна зараз побачити на вулиці Сергія Серікова – неподалік автовокзалу, біля млина Нібуру (ще донедавна тут розташовувався тубдиспансер).
Абрахам Кооп-старший помер у 1920 році. На той час він вже був вдівцем – Катарина померла 1910 року. Пам’ятник з її могили зараз є центральним у Меморіалі менонітів на острові Хортиця. Саме кладовище, де була похована Катаріна Кооп, було зруйновано більшовиками у 1930-і роки. Частина пам’ятників була замурована у фундаменті колгоспної комори на вулиці Зачіняєва. Повернули їх на божий світ співробітники заповідника “Хортиця” у 2019 році.
До речі, та сама комора з фундаментом із пам’ятників була збудована на території, яку більшовики відібрали у рідного брата Катарини Кооп (вбивши власника!) – Давида Петкау. Ось така доля!
1907
Іван Проскуров
18 лютого 1907 року народився Іван Проскуров – перший запоріжець, який отримав звання «Герой Радянського Союзу». До речі, фактично за участь у своєрідній «спецоперації»: з жовтня 1936 року по червень 1937-го воював на боці республіканців в Іспанії — командир 1-ї інтернаціональної бомбардувальної ескадрильї «Іспанія».
Виріс Іван Проскуров на Верхній Хортиці, навчався в Олександрівському (Запорізькому) залізничному училищі, працював на вищезгаданому кабельному заводі. Згодом закінчив школу військових льотчиків. 21 червня 1937 року Проскурову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Напередодні 22 червня 1941 року він був вже генерал-лейтенантом та командувачем Військово-повітряних сил 7-ї армії Ленінградського військового округу…
Того самого 1941-го року на Верхній Хортиці німці розстріляли його батька – насамперед через сина. Сам Іван Проскурів загинув на території селища Барабиш під Куйбишевом. Ні-ні, німці туди не дійшли, Івана Йосиповича розстріляли “свої” ж – на території спецдачі НКВС, “без суду на підставі укладання НКВС СРСР від 17 жовтня 1941 року”. Як “учасника антирадянської військово-змовницької організації”. Потім, звісно, посмертно реабілітували… Ось така доля-2!
1953
Школа №66
18 лютого 1953 року міська влада виділяє алюмінієвому заводу ділянку для спорудження середньої школи. Чотириповерхову будівлю на розі вулиць Рекордної та Верхньої побудують дуже швидко – до вересня 1954 року. Сюди переїде школа №66. До цього вона розташовувалася в пристосованому бараку за адресою «Одеська, 1»
1964
Будинок політпросвіти
18 лютого 1964 року у Запоріжжі завершується будівництво Будинку політпросвіти. Він відкривається біля перехрестя вулиці Патріотичної та бульвару Центрального. «Політпросвіщати» у цій будівлі будуть до 1988 року, поки не побудують новий Будинок Політпросвіти – праворуч від облради, там де зараз «Байда». А в будівлю на бульварі Центральному в’їде ТЮГ – Театр Юного Глядача. До речі, тут свою історичну першу виставу у 1991 році дасть й ще один запорізький театр – «Vie».
Слугувати Мельпомені тут будуть до 2005 року. Саме тоді відбудеться рокірування: Театр Молоді отримає ключі від колишнього ПК Будівельників, а Обласний центр молоді звідти переїде до колишнього Будинку політпросвіти.
1985
Житломасив «Південний»
У 1985 році кипить будівництво на південній околиці Запоріжжя. «Тут прямо на очах зростають відразу декілька висотних будинків», – повідомляє преса. Одночасно з ними розбудовують об’єкти торговельного та культурно-побутового призначення, інженерні комунікації – наприклад, насосну станцію, котельню, теплову станцію, газові підстанції. Це – 1-ий мікрорайон майбутнього житломасиву «Південний».
Перші будинки тут почали будувати зовсім недавно – у жовтні 1984 року. А заступник начальника комбінату «Запоріжжилбуд» Н.М. Петренко вже рапортує журналістам: ««Уже в другому кварталі цього року перші об’єкти житлового масиву будуть введені в дію». Не встигнуть! Перші дві 9-поверхівки «Пісків» будуть прийняті до експлуатації 30 серпня 1985 року. Зараз це будинки №11 та №15 на проспекті 40-річчя Перемоги.
Такими були події 18 лютого в історії Запоріжжя. Не перемикайтесь, далі буде!
Друзі, тимчасово, до Перемоги, змінив професію – замість екскурсовода став добровольцем. Тому поки що на жаль не можу проводити екскурсії. Але продовжую вам про нього розповідати в інтернеті. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 18 лютого 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов’язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!