7 січня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1920
Махновці та «червоні»
Напередодні Різдва 1920 року махновці проголошують в Олександрівську своєрідну комендантську годину. «З нагоди свята Різдва Христового ходіння містом 25, 26 та 27 грудня за старим стилем дозволяється до 11 годин ночі», – повідомляє наказ начальника олександрівського гарнізону Нужного.
До речі, в цей час в Олександрівську відразу два начальники міського гарнізону. Бо в місті – двовладдя. Махновці були в Олександрівську ще з кінця грудня. А напередодні Різдва в Олександрівськ ввійшли й тоді ще їх союзники – «червоні», бійці 133-ї бригади під командуванням Філіпа Левензона. «Наказав комбригу розпочати виконання обов’язків начальника гарнізону і призначити свого коменданта, попри присутність махновських начгарнізона і коменданта», – доповідав тоді до штабу 14-ї армії червоний комдив Йона Якір.
Але вже 9 січня Всеукраїнський ревком оголосив махновців поза законом. В Олександрівську, за задумом більшовиків, вони мали бути заблоковані, роззброєні та заарештовані. Втім, бійці Революційно-Повстанської армії, не без втрат, але вириваються до Гуляйполя. А в Олександрівську вже втретє встановилася влада більшовиків. Але поки що не остаточно – цього разу до серпня, коли «червоних» вперше виб’ють з міста врангелівці.
1927
Результати перепису
На початку січня 1927 року газета «Червоне Запоріжжя» повідомляє попередні результати перепису населення, який відбувся наприкінці 1926 року. За кількістю населення Запоріжжя займає останнє, 13-е, місце серед окружних міст України – лише 55 тисяч мешканців.
Національний склад тодішнього населення Запоріжжя (топ-четвірка): українці – 47,5%, росіяни – 26,1%, євреї – 20,4%, німці – 3%. Взагалі ж по Запорізькій окрузі (Запоріжжя та 13 районів) абсолютна перевага за українцями – 80,5 %. Українську ж мову своєю рідною назвав трохи менший відсоток мешканців округи – 77,9%.
1920-і роки. Головна будівля Запорізької округи – окрвиконком. Зараз – обласний краєзнавчий музей.
1935
Морози
На Різдво 1935 року у Запоріжжі люті морози! «На правому березі Дніпра – мінус 36 градусів, а в старому місті – мінус 32», – повідомляє газета «Червоне Запоріжжя».
Такі морози журналісти називають незвичайними. «Бо для Запоріжжя нормальний абсолютний мінімум температури 31,4 градуса», – пише у січні 1935 року «Червоне Запоріжжя». Як стверджують газетярі, «подібні морози були на Запоріжжі 25 років тому і наприкінці січня 1930 року».
До речі, саме у січні 1935 року був зафіксований історичний абсолютний мінімум температури повітря в Україні – мінус 41,9 у Луганську.
1935
Архітектурні плани
А ще у січні 1935 року в газеті «Червоне Запоріжжя» виходить стаття «Велике Запоріжжя». У ній архітектурними планами на рік ділиться П.М. Шродер – «головний інженер з будівництва та експлуатації соціалістичного міста».
«З розгортанням будівництва буде зайнято острів Хортицю…», – обіцяє, а із 21 століття здається погрожує, Шродер. А також повідомляє, що у 1935 році, «величезного значення наберуть роботи на третьому кварталі 6-го селища» (зараз це квартал між вулицями Незалежної України, Рекордною, Верхньою та Металургів).
Перспектива ІІІ-го кварталу Шостого селища, автор – В. Лавров. «Архітектура СРСР», 1936 № 9.
«Тут мають побудувати великий готель на 300 нумерів за останнім словом архітектури… Одною з найцікавіших споруд буде величезний чотириповерховий кільцеподібний будинок прекрасної архітектури», – пише Шродер. Насправді ж той готель вздовж Алеї Ентузіастів (проспект Металургів) так ніколи й не побудують – хоча плани такі дійсно були. А ось «прекрасної архітектури кільцеподібний будинок» наприкінці 1930-х тут все ж таки з’явиться. Він й досі тут – «Круглий будинок» на розі Незалежної України та Верхньої.
Таким міг бути готель вздовж проспекту Металургів – між Рекордною та Незалежної України
Про грандіозні плани Шродер пише і стосовно території біля греблі Дніпрогесу. Так на початку Восьмої подовжньої вулиці (зараз – проспект Соборної), біля території шлюзу, «мають спорудити монумент Леніна». Ліворуч від нього – «палац культури на тисячу глядачів». Праворуч – великий готель «Інтуриста». Пам’ятник (трохи інший, але ж тому ж Леніну) тут з’явиться через тридцять років, а ось із палацом культури та готелем щось не склалося…
Ескізний проєкт площі з пам’ятником Леніну біля Дніпровської греблі. «Архітектура СРСР», 1936, № 9.
1940
Міська рада
7 січня 1940 року проходить перша сесія Запорізької міської ради депутатів трудящих 1-го скликання. Це був перший склад міськради, обраний за часів сталінської конституції 1937 року. Депутатів у ній – аж 491! По закону обирали їх на два роки. Але через війну міськраді 1-го скликання судилося працювати без переобрання 8 років – до грудня 1947 року.
Запорізька міськрада працювала ось у цьому Будинку громадських організацій. Зараз це – відділення поліції на розі Соборного проспекту та Паркової вулиці
Таким було 7 січня в історії Запоріжжя, не перемикайтеся – далі буде!
Друзі, сподіваюсь що і ця мандрівка у часі – вам сподобалась і буде корисною. Якщо є бажання та змога подякувати чи підтримати – і сайт, і особисто мене, то буду щиро вам вдячний! Бо запорізькі добровольці, так склалося, ніякої зарплатні не мають. Не жаліюся, просто констатую факт. Дякую всім, хто підтримує! Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.). PayPal: retrozp@gmail.com.