24.02.2026
rheyimjq2jitep5au4

7 січня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.


1920

Махновці та «червоні»

Напередодні Різдва 1920 року махновці проголошують в Олександрівську своєрідну комендантську годину. «З нагоди  свята Різдва Христового  ходіння містом 25, 26 та 27 грудня за старим стилем дозволяється до 11 годин ночі», – повідомляє наказ начальника олександрівського гарнізону Нужного.

Наказ махновського начгарнізону, фото: “Гуляйпільські старожитності”

До речі, в цей час в Олександрівську відразу два начальники міського гарнізону. Бо в місті – двовладдя. Махновці були в Олександрівську ще з кінця грудня. А напередодні Різдва в Олександрівськ ввійшли й  тоді ще їх союзники – «червоні», бійці 133-ї бригади під командуванням Філіпа Левензона. «Наказав комбригу розпочати виконання обов’язків начальника гарнізону і призначити свого коменданта, попри присутність махновських начгарнізона і коменданта», – доповідав тоді до штабу 14-ї армії червоний комдив Йона Якір.

Але вже  9 січня Всеукраїнський ревком оголосив махновців поза законом. В Олександрівську,  за задумом більшовиків, вони мали бути  заблоковані, роззброєні та заарештовані. Втім, бійці Революційно-Повстанської армії, не без втрат, але вириваються до Гуляйполя. А в Олександрівську вже втретє встановилася влада більшовиків. Але поки що не остаточно – цього разу до серпня, коли «червоних»  вперше виб’ють з міста врангелівці.

1927

Результати перепису

На початку січня 1927 року  газета «Червоне Запоріжжя» повідомляє попередні результати перепису населення, який відбувся наприкінці 1926 року. За кількістю населення Запоріжжя займає останнє, 13-е, місце серед окружних міст України – лише 55 тисяч мешканців.

Національний склад тодішнього населення Запоріжжя (топ-четвірка): українці – 47,5%, росіяни – 26,1%, євреї – 20,4%, німці – 3%. Взагалі ж по Запорізькій окрузі (Запоріжжя та 13 районів) абсолютна перевага за українцями – 80,5 %. Українську ж мову своєю рідною назвав трохи менший відсоток мешканців округи – 77,9%.

1920-і роки. Головна будівля Запорізької округи – окрвиконком. Зараз – обласний краєзнавчий музей.

1935

Морози

На Різдво  1935 року у Запоріжжі люті морози! «На правому березі Дніпра – мінус 36 градусів, а в старому місті – мінус 32», – повідомляє газета «Червоне Запоріжжя».

Такі морози журналісти називають незвичайними. «Бо для Запоріжжя нормальний абсолютний мінімум температури 31,4 градуса», – пише у січні 1935 року «Червоне Запоріжжя».  Як стверджують газетярі, «подібні морози були на Запоріжжі 25 років тому і наприкінці січня 1930 року».

До речі, саме у січні 1935 року був зафіксований історичний абсолютний мінімум температури повітря в Україні – мінус 41,9 у Луганську.

1935

Архітектурні плани

А ще у січні  1935 року в газеті «Червоне Запоріжжя» виходить стаття «Велике Запоріжжя».  У ній архітектурними планами на рік ділиться П.М. Шродер – «головний інженер з будівництва та експлуатації соціалістичного міста».

«З розгортанням будівництва буде зайнято острів Хортицю…», – обіцяє, а із 21 століття здається погрожує, Шродер.  А також повідомляє, що у 1935 році, «величезного значення наберуть роботи на третьому кварталі 6-го селища» (зараз це квартал між вулицями Незалежної України, Рекордною, Верхньою та Металургів).

Перспектива ІІІ-го кварталу Шостого селища, автор – В. Лавров.
«Архітектура СРСР», 1936 № 9.

«Тут мають побудувати великий готель на 300 нумерів за останнім словом архітектури… Одною з найцікавіших споруд  буде величезний чотириповерховий кільцеподібний будинок прекрасної архітектури», – пише Шродер.  Насправді ж той готель вздовж Алеї Ентузіастів (проспект Металургів) так ніколи й не побудують – хоча плани такі дійсно були. А ось «прекрасної архітектури кільцеподібний будинок» наприкінці 1930-х тут все ж таки з’явиться. Він й досі тут – «Круглий будинок» на розі Незалежної України та Верхньої.

Таким міг бути готель вздовж проспекту Металургів – між Рекордною та Незалежної України

Про грандіозні плани Шродер пише і стосовно території біля греблі Дніпрогесу. Так на початку Восьмої подовжньої вулиці (зараз – проспект Соборної), біля території шлюзу, «мають спорудити  монумент Леніна». Ліворуч від нього – «палац культури на тисячу глядачів». Праворуч – великий готель «Інтуриста».  Пам’ятник (трохи інший, але ж тому ж Леніну) тут з’явиться через тридцять років, а ось із палацом культури та готелем щось  не склалося…

Ескізний проєкт площі з пам’ятником Леніну біля Дніпровської греблі. «Архітектура СРСР», 1936, № 9.

1940

Міська рада

7  січня 1940 року проходить перша сесія Запорізької міської ради депутатів трудящих 1-го скликання. Це був перший склад міськради, обраний за часів сталінської конституції 1937 року. Депутатів у ній – аж 491! По закону обирали їх на два роки. Але через війну міськраді 1-го скликання судилося працювати без переобрання 8 років – до грудня 1947 року.

Запорізька міськрада працювала ось у цьому Будинку громадських організацій. Зараз це – відділення поліції на розі Соборного проспекту та Паркової вулиці

Таким було 7 січня в історії Запоріжжя, не перемикайтеся – далі буде!

Друзі, сподіваюсь що і ця мандрівка у часі – вам сподобалась і буде корисною. Якщо є бажання та змога подякувати чи підтримати – і сайт, і особисто мене, то буду щиро вам вдячний! Бо запорізькі добровольці, так склалося, ніякої зарплатні не мають. Не жаліюся, просто констатую факт. Дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.

 © Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 7 січня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов’язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *