22 грудня запорізький тролейбус відзначає свій День народження. Чим не привід для того, щоб покататися в електротранспорті? Покататися крізь часи…
Перебираючи в голові віхи історії запорізького тролейбусного господарства, мені раптом захотілося проїхатися тролейбусом. Але не звичайним, а іншим – з минулого. Отак собі й уявив, як на зупинку під’їхав він – з двома дверима, з кузовом, оздобленим фанерою, з хромованими поручнями… Сідаємо і поїхали – крізь роки!
Якби не війна
– Зупинка “1941 рік”! – оголошує водій. Видивляюся у вікно – запорізькими вулицями мчать нечисленні автомобілі, автобуси та трамваї. Останні – основний вид громадського транспорту у Запоріжжі. Втім, трамвай не має конкурентів. Тролейбуси є лише у шести містах СРСР. Запоріжжя серед них немає. Але на початку 1941 року харківський інститут Гіпроград вже розробляє проєкт тролейбусної лінії в нашому місті. Наш перший тролейбус, за задумом авторів проєкту, має промчати від «Запоріжсталі» до Шостого селища. Так і станеться, але лише через 8 років…
На старт!
– …Під’їжджаємо до зупинки «1949 рік», – лине повідомлення у салоні нашого тролейбуса часу. Наближаємось до «Запоріжсталі». Тут вже збудований ангар для тролейбусів – своєрідний перший у тролейбусний парк міста. У ньому – 6 машин марки “МТБ-82Д”. Всі — новенькі, сяють емаллю і хромом: синій «низ», жовтий «верх». 22 грудня вони вийдуть на старт першого міського маршруту. «Одинички» будуть долати по 6300 метрів у кожний бік – на ділянці від «Запоріжсталі» до вулиці 12 грудня (зараз – Богдана Хмельницького).
У штаті першого тролейбусного депо – 10 водіїв: Волошин, Костянтинов, Левадний, Пінчук, Хдєєв, Клевцов, Сокіл, Овдієнко, Позняков та Радчанська. А є ще й кондуктори. «Товаришу, оплачуйте проїзд», – як раз звертається до мене один з них. Мені до кінцевої – сплачую 40 копійок. До речі, є і такса вдвічі дешевша – якби потрібно було їхати до Діагональної.
На «борт» кожен із перших міських тролейбусів може взяти 38 пасажирів – це, якщо всі їхатимуть сидячи. Але в салон буває «завантажується» і до сотні людей. Запоріжці через газети скаржаться: «Важко влізти до тролейбуса на кінцевій «Вул. 12 грудня» – тиснява і штовханина, а потрапити у транспорт на звичайних зупинках неможливо».
На Правий!
«Наступна зупинка – “1958 рік”», – попереджає кондуктор. Наша машина мчить по греблі Дніпрогес. Їдемо маршрутом №3. Перші його машини проїхали греблею 26 квітня 1958 року. Загалом новий маршрут можна позначити так: «Вулиця Рекордна – ЗТЗ». Загальна ж довжина міської тролейбусної мережі з 1949 року збільшилася більш ніж удвічі — до 30 кілометрів. Кількість міських тролейбусів зросла до 31 машини! До речі, для них вже п’ять років функціонує повноцінний тролейбусний парк – на Південному шосе.
До телецентру
– Зупинка – «1961 рік», – оголошує водій, і за вікнами ми вже бачимо новеньку телевежу. Ми на новому міському маршруті – «ЗТЗ – площа Профспілок». До речі, змінюється і наш тролейбус – тепер мандруємо машиною марки «ЗіУ-5». Ці більш місткі тролейбуси дістаються нашого міста якраз у 1961 році. До речі, всі запорізькі електромашини ще виключно дводверні. Входити до салону тролейбуса пасажири мають лише у задні двері, виходити — через передні.
Їдемо дамбою
– Зупинка – “1963 рік”, – лунає в салоні. На календарі – 8 січня, а на тролейбусі – номер «3». І ми вже мчимо дамбою. Отже, ми їдемо тролейбусом, який вперше везе пасажирів до старої частини Запоріжжя. Нова міська кінцева – площа Радянська (нині – Університетська). Місцеві газети розповідають, що машини на третьому маршруті курсуватимуть майже цілодобово – виїжджатимуть із парку о 5:30 та повертатимуться до нього о другій годині ночі. Незабаром городянам обіцяють відкрити ще одну тролейбусну лінію – по проспекту Жданова (бульвару Шевченка).
– 1964 рік! – підказує через зупинку кондуктор. І одразу ділиться доброю новиною – розширили тролейбусний парк на Південному шосе. Тепер тут 75 машиномісць!
На «Космосі»
– Зупинка “1971 рік”. Тролейбус прямує до парку! – оголошує водій. Парк – новенький, тільки-но відкритий на околиці міста, неподалік Сімферопольського шосе.
Тролейбусне депо №2 розраховане на 120 машин. Поки до нього заходитимуть тролейбуси 6-го маршруту, трохи пізніше – ще й 7-го та 8-го. Так-так – у місті вже вісім тролейбусних маршрутів. Тролеї вже протягнулися до Сімферопольського шосе, вокзалу «Запоріжжя-I» та до Набережної.
До речі, 71-го обіцяють замахнутися і на куди більший маршрут. Один із туристичних путівників повідомляє про ось таке: «Згодом буде прокладено 70-кілометрову тролейбусну лінію до Дніпропетровська!».
З «талончиками»
– “1975 рік”! Не забувайте прокомпостувати талончики, – лунає по салону. Вже рік, як у запорізьких тролейбусах, стоять компостери. Перші тролейбусні квиточки у Запоріжжя продаються абонентськими книжками – по 5, 10 та 15 штук. Купити їх можна у водія чи у спеціальних касах. До речі, проїзд у тролейбусі коштує лише 4 копійки.
За цю плату вже можна проїхати й трьома новими маршрутами. Наприклад, на «дев’ятці» можна промчати вулицею Перемоги – від ПК Кірова до «Запоріжсталі». На «десятці» – від вулиці Хмельницького до Павло-Кічкаса. Ще один новий маршрут 1975-го вперше перетинає міст Преображенського та острів Хортицю.
До «Осипка» та «Бородка»
– «Зупинка «1979 рік», – повідомляє водій і ми наближаємось до Осипенківського мікрорайону. У грудні 79-го тролейбус доїхав і сюди – спочатку до вулиці Руставі. Серед інших нових кінцевих зупинок другої половини 1970-х – «Кабельний завод» та «Вулиця Піщана».
До речі, подорожуємо ми вже на машині ЗіУ-9в – тридверній, із двома сходинками на задніх дверях. Загалом у місті існує вже 13 маршрутів. На них – 210 машин. Загальна довжина тролей – понад 140 кілометрів.
Пройде якихось п’ять років і містом помчить тролейбус вже 17-го маршруту – до Бородінського! До речі, одним із перших на цей маршрут вийде так званий «Піонерський тролейбус». Він придбаний піонерами 28-ї школи за кошти від збору металобрухту.
На «гармошці» за «п’ятачок»
-«Зупинка «1989 рік», – слухаю та стискаю в руках талончик вже за п’ять копійок. До речі, запорізькому тролейбусу вже 40 років! За чотири десятиліття довжина тролейбусних ліній міста зросла з 12 км до 172-х. 1989-го Запоріжжя обслуговують 260 тролейбусів. Вони виходять на 15 маршрутів та щорічно перевозять майже 90 мільйонів пасажирів.
Свого історичного максимуму кількість міських тролейбусів досягне за два роки – 269 машин у 1991 році . Серед них вже будуть так звані «гармошки» – ЗіУ-10. Вони дозволяють перевозити вдвічі більше пасажирів – через їхній зчленований салон. До речі, ці машини можна назвати і запорізькими – силові блоки для них виробляє наш електроапаратний завод. Перші дві «гармошки» курсують у 1990 році за маршрутом №3 – «Ж/Д вокзал – вулиця Піщана».
На«Піски»!
«Зупинка «1997 рік», хто питав?», – звертається до пасажирів кондуктор. Так-так, через 30 років талончики нам знову пропонують прямо у тролейбусі. По 30 копійок за один.
Загалом же запорізькі тролейбуси у 1997 році обслуговують аж 21 маршрут. Серед них, наприклад – №16, «Запоріжжя-2 – Арматурний завод». На тролейбусах цього маршруту ще можна проїхати по Хортиці. Мине чотири роки і на острові не залишиться навіть тролей.
«2001 рік!», – чую та дивлюся в вікно. Ого, ми їдемо по Новокузнецький. Тролейбус нарешті добрався до «Пісків»!
Зупинка «2022 рік»
«Ваша зупинка»!, – нагадує водій. До свого 73-річчя запорізький тролейбус, хоч і автономною ходою, але вже зміг добратися до Бабурки та Шевченківського району, і навіть повернутися на Хортицю. Але не обійшлося й без втрат. На початок 2022 року у Запоріжжі діяли 9 тролейбусних маршрутів. А згідно з інформацією сайту transphoto.org загальний парк тролейбусів у місті в 2022 році нараховував лише 44 машини.
І хоч День народження у нашого тролейбуса сьогодні не дуже святковий, але все одно – вітаю всіх причетних! Побажання єдине, але нам всім – Перемог на всіх фронтах!
Друзі, поки я в лавах ЗСУ, то наші подорожі часом та Запоріжжям будуть лише віртуальними. Сподіваюсь що ця мандрівка у часі вам сподобалась і буде корисною. Якщо є бажання та змога подякувати чи підтримати – і сайт, і особисто мене, то буду щиро вам вдячний! Дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 22 грудня 2022. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов’язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!