1 грудня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1918
Платон Майборода
1 грудня 1918 року народився Платон Майборода – видатний український композитор, народний артист УРСР та СРСР, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка. У творчому доробку Платона Іларіоновича понад 100 пісень. Серед яких і одна з найвідоміших українських пісень всіх часів – «Рідна мати моя» («Рушничок»).
Життя Платона Майбороди було пов’язане і з нашим містом. Разом із батьками у 1932 році він переїхав до Запоріжжя, де вже жив та працював його старший брат Геооргій – в майбутньому теж відомий композитор. Тут Платон закінчив школу – №36, яка розташовувалася в одному з бараків 10-го селища (зараз – територія промзони у Заводському районі). У школі майбутній композитор активно займався музикою – навчався сам та навчав молодших грі на мандоліні, гітарі та балалайці, керував шкільним самодіяльним оркестром, який називали найкращим в місті.
Цікавий факт: один зі своїх найвідоміших творів – «Пісню про вчительку» – Платон Майборода присвятив своїй запорізькій вчительці Олені Павлівні Дзіваківській.
Ім’я Платони Майбороди зараз носить Запорізьке музичне училище.
1921
Перший виш
1 грудня 1921 року у Запоріжжі відкриваються 3-річні педагогічні курси. Фактично це перший виш нашого міста – курси мали статус вищого навчального закладу. Він був створений на базі Педагогічної школи та розташовувався у будівлі колишнього Комерційного училища Олександрівська. Зараз на місці тієї споруди знаходиться 2-й корпус ЗНУ.
У 1925 році курси були перетворені на педтехнікум. У 1930-му – на інститут соціального виховання. Ще через три роки навчальний заклад перетворюється на Запорізькій педагогічний інститут. Той самий, який пізніше стане спочатку державним, а потім і національним університетом.
1922
Кінець губернії
1 грудня добігає свого кінця коротка історія Запорізької губернії. Цього дня її територія стає частиною Катеринославської губернії.
Запорізька (спочатку – Олександрівська) губернія проіснувала два з половиною роки – з 8 липня 1920 року. Станом на грудень 1921 року її територія складала 32 048 км² (28 143 кв. верст), населення — 1,288 тис. осіб. Територіально поділялася на 6 повітів — Бердянський, Великотокмацький, Генічеський, Гуляйпільський, Запорізький та Мелітопольський.
За короткий час існування Запорізької губернії нею встигли покерували шість голів губвиконкому – Микола Доброхотов, Микола Пахомов, Микола Сумцов, Іван Гаврилов, Олександр Червяков та Григорій Колос. До речі, четверо з цих «губернаторів» будуть заарештовані та розстріляні у 1937-1938 роках.
1928
Центральні механічні майстерні
1 грудня 1928 року спільним рішенням Запорізького міськвиконкому та Дніпробуду створюються Центральні механічні майстерні (ЦММ) — прообраз майбутнього механічного заводу. Перший керівник підприємства – П.Ю. Бромеріус.
Майстерні виробляли різні металоконструкції та механізми для Дніпробуду. Також тут ремонтували паротяги, потужні крани та екскаватори. У 1937 році майстерні були перейменовані на Запорізький механічний завод, у 1947-му. – на Дніпровський механічний завод. В 1977 році підприємство отримало назву Запорізький енергомеханічний завод.
З 1999 року завод має назву «Запоріжкран». Від серпня 2005 року основним акціонером підприємства є фінська транснаціональна корпорація Konecranes.
1970
Театр ляльок
1 грудня 1970 року у Запоріжжі відновлює свою роботу у якості самостійної творчо-адміністративної одиниці місцевий ляльковий театр. Він отримує назву Запорізькій обласний театр ляльок. Його керівник – Олександр Бураковський.
Першу виставу відновлений театр дає вже у 1971 році. Прем’єрна робота – постановка «Морозко». «Спектакль добре оформлений та поставлений М.А. Лисовим. Це він зробив ляльки – їхні характеристики виразні та яскраві вже навіть зовні», – пишуть запорізькі журналісти. Вони ж розповідають і про те, що театр поки що не має свого приміщення – для першої вистави віддав свою сцену міський Палац піонерів. «Але ми віримо: невдовзі на фронтоні однієї з будівель нашого міста з’явиться гарна вивіска «Ляльковий театр», – мріють газетярі 1971-го.
Але своє повноцінне приміщення театр отримає лише 1986 року. Цікаво, що театральною будівлею стане тоді той самий міський Палац Піонерів, де й відбувалася перша вистава обласного театру ляльок – на вулиці Гоголя.
1991
Референдум та вибори президента
Грудень 1991 року запорожці починають із походів на виборчі дільниці. Першого числа українці вперше обирають президента та висловлюють свою думку на референдумі щодо Акту незалежності України.
Кандидатів на президентську посаду шестеро: Леонід Кравчук, В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Володимир Гриньов, Ігор Юхновський, Леопольд Табурянський. Майже 75% голосів запорізьких виборців отримує переможець виборів Леонід Кравчук. Загалом по країні за Кравчука проголосували 61,59 % виборців.
Найсерйозніший суперник Кравчука – В’ячеслав Чорновіл – загалом набрав 23,27% голосів. За нього проголосували майже 13% виборців Запорізької області. Серед виборців, які найбільше симпатизували Чорноволу, виявилися жителі Ленінського (нині – Дніпровського) району Запоріжжя. У цьому районі за лідера Народного руху України проголосував практично кожен п’ятий виборець – 19,90%.
“Так” Акту проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року говорять 9 із 10 запорожців, які прийшли на виборчі дільниці. Більше за всіх інших мешканців Запоріжжя за незалежність України ратували виборці пролетарського Заводського району – 94, 37% з них сказали «так». А ось найбільше противників незалежності було в центральному Орджонікідзевському районі – 10,35% “проти”. По всій Україні підтримали незалежність 90, 32% учасників референдуму.
Друзі, сподіваюсь що і ця мандрівка у часі – вам сподобалась і буде корисною. Якщо є бажання та змога подякувати чи підтримати – і сайт, і особисто мене, то буду щиро вам вдячний! Бо запорізькі добровольці, так склалося, ніякої зарплатні не мають. Не жаліюся, просто констатую факт. Дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 1 грудня 2022. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов’язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!