27 жовтня в історії України – яким був цей день розповідаємо у нашому традиційному огляді.
1659
Переяславські статті Юрія Хмельницького
Біля Переяславу почалась Генеральна військову рада, скликану московським воєводою Олексієм Трубецьким. Більшість на ній мала старшина промосковської орієнтації з Лівобережжя на чолі з переяславським полковником Тимішем Цицюрою. Саме місце проведення ради було оточене царськими полками. У результаті Гетьман України Юрій Хмельницький, не витримавши тиску, погодився з вимогами царських воєначальників-дипломатів та підписав нову Переяславську угоду. Остання була принизливішою для України порівняно з підписаною Богданом Хмельницьким у 1654-му. Так, необхідною передумовою визнання правомочності гетьманського обрання ставала поїздка претендента до Москви та отримання там царського затвердження. Крім того, гетьман втрачав можливість здійснювати дипломатичні відносини з іноземними державами, самостійно вступати у війну, призначати й усувати полковників без згоди царя. Також угода предбачала розквартирування московських гарнізонів і воєвод коштом українського населення не лише в Києві, але й в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані. Переяславські статті встановлювали й підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху, а також заборону українському духовенству приймати посвяту від Константинопольського патріарха.
1863
Національна музична академія
27 жовтня 1863 року відкрите Київське відділення російського музичного товариства (З 1868 — Імператорське російське музичне товариство). У січні 1868 на його основі відкрилося Київське музичне училище. Зараз – Національна музична академія імені Чайковського. 27 жовтня вважається днем її заснування.
1882
«Театр корифеїв»
У Єлисаветграді відбулася перша вистава українського «Театру корифеїв». Це був перший український професійний національний театр під орудою Марка Кропивницького.
1918
Пам’ятник Шевченку в Ромнах
В Ромнах на Сумщині було відкрито пам’ятник Тарасу Шевченку. Автор пам’ятника — відомий український скульптор і культурний діяч Іван Петрович Кавалерідзе. Це однин з найперших пам’ятників у монументальній Шевченкіані, принаймні достеменно перший в історії повнофігурний. Він установлений на тому місці, де в 1845 році стояв намет Тараса Шевченка, який приїздив на Іллінський ярмарок. Через те, що пам’ятник був виготовлений з бетону, з плином часу він почав руйнуватися, тому 27 жовтня 1982 року було встановлено його копію з бронзи (на фото). Реконструкцію проводили скульптори В. Клоков та Б. Довгань.
1937
Перший день масових розстрілів в урочищі Сандармох
Соловецькі розстріли 1937—1938 років — масові розстріли соловецьких в’язні. За спеціальною директивою наркома внутрішніх справ СРСР М. Єжова тільки під час перших розстрілів у жовтні-листопаді 1937 року були розстріляні 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення. Серед них — цвіт української інтелігенції: Микола Зеров, Микола Куліш, Лесь Курбас, Антін Крушельницький, Мирослав Ірчан (Баб’юк), Степан Рудницький, Михайло Яворський та інші. Тривалий час доля соловецьких в’язнів залишалася невідомою. Перші розкопки в урочищі Сандармох розпочались лише 1 липня 1997 року.