Міфи та легенди Запоріжжя: Соми-людожери

Мабуть, у кожного міста має бути своя міфологія, свої легенди, прикмети та містичні місця. Запоріжжя – не виняток. Мутантів на міському сміттєзвалищі ми вже пригадували, сьогодні  час  одного із найпопулярніших запорізьких міфів – про сомів-людожерів.

«Дніпровські вбивці»

1991 рік. Квітень. Справжній ажіотаж у Запоріжжя викликають декілька публікацій у пресі. Наприклад, у республіканській газеті  «Комсомольський прапор» (російскою – «Комсольское знамя, вона ж –«КоЗа»). Один із її номерів просто бестселер місцевого масштабу – його перечитують і навіть переказують один одному. Ще б пак – саме тут виходить стаття під назвою «Дніпровські вбивці». Та й «врізка» до статті не могло не кинутися в очі запоріжцям:

«Спочатку ми звернули увагу на військовий корабель біля Дніпрогесу. Виявилося, що вдень цей колишній мисливець підводними човнами служить базою юних моряків. Вночі ж він виходить на справу, і… починають гриміти вибухи».

Як стверджують  автори, корабель виходить полювати на… сомів-людожерів, які завелися біля острова Хортиця. Величезні рибини не тільки зжирають усе і всіх без розбору, а й навіть нападають на судна.

«Останки трьох людей!»

«Минулого року зафіксовано близько десятка нападів на моторні та вітрильні човни», – пише «КоЗа». У борту одного з таких буксирів, що затонув у результаті такого тарана, застряг і сам винуватець – «здоровенний сом: п’ять метрів завдовжки та півтонни вагою». І найстрашніше – у шлунку сома, як пишуть  автори Хлистов і Король, виявили останки трьох людей!

 Можливо, припускають автори, це останки польських туристів із лайнера «Євген Вучетич», який зазнав аварії під Запоріжжям у травні минулого року.

 «Таємничі зникнення рибалок під час підлідного лову, мабуть, також слід віднести на рахунок сомів-вбивць», – розвиває думку газета.

«Морський мисливець»

Далі більше – на боротьбу із сомами-людожерами піднялася громадськість: запорізький самодіяльний клуб «Акванавт», завод «Радіоприлад», корабель клубу юних моряків і навіть народний депутат СРСР із Запоріжжя Віталій Челишев. «Радіоприлад» виділив валюту, нардеп допоміг придбати за неї імпортні акваланги та гідрокостюми, а аквалангісти вирушили відзначати буями підводні ями зайняті рибинами-людожерами.

 Вночі тут і з’являється корабель “Морський мисливець”. У його арсеналі немає глибинних бомб, зате в наявності ноу-хау запорізьких умільців – саморобна «торпеда» із ящика вибухівки та бікфордова шнура. Такі вибухи не турбують звичайних містян – мовляв, це Мінчермет нарешті взявся за  реконструкцію «Запоріжсталі».

«Після серії рейдів таємнича загибель людей на Дніпрі у Запоріжжі припинилася», – констатує «Комсомольський прапор».

Відгодувалися на зерні!

Сенсаційна публікація просто  підірвала Запоріжжя. Соми-людожери, напади на буксири, «морський мисливець», ящики з вибухівкою, поляки – у  всю цю абракадабру щиро повірили тисячі запорожців. Історію сомів-людожерів народ миттю оточив орелом подробиць. Про те,  наприклад, що, гігінтські  рибини так хвацько відгодувалися на зерні, яке пішло на дно Дніпра ще під час громадянської війни –  разом із ешелоном та уламками підірваного махновцями Кічкаського мосту. Соми-вбивці на довгі роки стають невід’ємною частиною запорізької міфології!

Але же ще 1991 року, гарячими слідами, журналістам газети «Запорізька січ» вдалося розкрити таємницю дніпровських сомів-канібалів.

“Ні, поляки у нас не пропадали”, – доповіли тоді репортерам в обласному управлінні КДБ.

“Не чув, щоб аквалангісти знайшли щось подібне”, – запевнив працівник обспорткомітету Олександр Нерубальщук, куратор підводних видів спорту.

 «Напад сомів на човни – це містика, комусь нема чого робити», – заявив оперуповноважений ЛОВС (річкової міліції) Сергій Гудков.

Вдалося запорізьким журналістам знайти у Запоріжжі і  авторів сенсаційного матеріалу. Точніше автора – одразу під двома псевдонімами ховалася одна людина: інженер одного із запорізьких НДІ Віктор Корольов.

«Все»!

На питання про те, що у статті про сомах-людожерів не відповідає дійсності її автор відповів коротко, але по суті: «Все!». Теплохід «Євген Вучетич» запорізький містифікатор побачив, коли той йшов Дніпром, клуб «Акванавт» просто вигадав, а про «Радіоприлад» і зовсім «загнув»: «Не міг він виділити валюту, у них і на зарплату не вистачає» .

Свою містифікацію Корольов пояснив злістю на демократичну пресу: «Вона вважає, що їй дозволено все. Торік, наприклад, «Комсомольський прапор» надрукував статтю про величезних щурів. І всі повірили. Мені стало прикро, що люди вірять таким небилицям, тому написав свою».

Вже у наші часі один з приятелів Корольова написав мені таке: «Працювали ми тоді у НДІ радіозв’язку. Наприкінці 1980-х усі захоплювалися читанням латвійської газети “Радянська молодь”.  У ній публікувалися статті про пермський чи емський трикутник… містика всяка. Так Вітя «на спор» написав статтю про сомів-вбивць!  Ось  розважались інженери НДІ коли не було роботи…”

Ось така історія про запорізьких сомів-людожерів! Сподіваюся ви посміхнулися і в наш час це вже добре! Якщо маєте бажання та  змогу підтримати цей сайт та його редакцію в моїй особі, то нагадую, куди можна задонатити:

4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).

PayPal: retrozp@gmail.com.