1935 рік, Лондон, Велика Британія та… “жінки-жирафи”.
Лондонський поліцейський береться допомогти групіжінок-іноземок, котрі оглядають місто. І, наскільки можливо, убезпечити їх від надмірної уваги, яку привертає їх екзотична зовнішність.
До речі, ці м’янманські жінки з племені падаунг – не туристки, вони приїхали до Британії працювати. Їх запрошено на роботу до пересуного цирка, які були надзвичайно популярні у той час. На циркових афішах гостей презентували як жінок-жирафів.
Падаунг живуть на прикордонних територіях Таїланду та М’янми. Мідні кільця на шиї місцеві жінки носять, починаючи приблизно з п’ятирічного віку. Насправді це спіралі з прута завтовшки біля одного сантиметра, що мають вигляд кілець . Спочатку на шию надягають спіраль з шести кілець, а потім щорічно їх кількість збільшують на одне. До моменту одруження кількість кілець досягає свого максимуму, а після весілля їх, як правило, вже не додають. Шия жінки при цьому витягується, що іноді призводить до збільшення її довжини до 40 сантиметрів.
Зазвичай таку традицію пов’язують зі специфічними уявленнями племені падаунг про красу. Довга шия вважається символом благополуччя та краси. Але й існуть і інші версії такого звичаю. Згідно однієї з них, подібна конструкція була покликана врятувати жінок паданг від тигрів, зустрічі з якими досі не рідкість у цьому регіоні.
А ось інша версія говорить, що таким чином “жінки-жирафи” убезпечують себе від можливого зазіхання чоловіків з інших племен. Кільця чи то взагалі роблять жінок непривабливими , чи то слугують своєрідним ідентифікатором їх походження. Справа в тому, що в цьому регіоні процвітали крадіжки дівчат сусідніми народами, а також їх самовільна втеча зі своїх сел. Такі кільця майже неможливо зняти без спеціальних навичок і пристосувань. Та й чоловіки, які вирушать на пошуки, легко виявлять дівчину-падаунг. І навіть якщо їх зняти, буде помітна довша шия дівчини, що одразу викличе підозру.
Також існує припущення, що кільця надають жінкам подібності до дракона – важливого персонажу фольклору племені падаунг. За місцевою легендою предки падаунг походять від союзу вітру і драконіхи.