Історик Валерій Стойчев висуває свою версію про те, де може знаходитися могила нашого славетного земляка Якова Новицького, яка не збереглася до нашого часу
В останні роки свого життя Яків Новицький опинився у дуже тяжкому становищі. Нещастя і втрати у сім’ї Якова Павловича почалися ще перші десятиліття ХХ століття. 7 квітня 1904 року вчений поховав дружину Євфимію Степанівну, яка померла від туберкульозу легень. Протягом 1907-1914 років він втратив усіх чотирьох своїх дочок. Від великої родини Новицького залишився лише син Костянтин, якого батько покладав великі надії. На жаль, він їх не виправдав…
Старий і хворий, учений насилу пережив вітер революційних змін. У листі відомому вченому Дмитру Івановичу Яворницькому від 28 січня 1924 року він писав: “Ти знаєш мій будинок, у якому я жив: пам’ятаєш обгороджене подвір’я та садок із пасікою. Тепер не те: з сім’єю в п’ять душ (невістка та онуки) живемо у трьох невеликих кімнатах із чорного ходу; у дворі, в саду паркану немає і сліду – пограбовано; родюче дерево – одне зрубане, друге понівечене, пасіка розграбована. Столи, стільці, ліжко, весь одяг, посуд, годинник та наостанок фотографічні апарати реквізовано”.
Постійно не вистачало грошей. Тому за кілька місяців до смерті Яків Павлович змушений був звернутися до Запорізької окружної міліції з незвичним проханням.
«Не маю можливості утримувати своїми коштами двірника, прошу міліцію, за прикладом минулого року, дозволити мені виконувати цей обов’язок за своїм домоволодінням».
Яків Новицький, 20.01.1925.
Садиба Новицького, що розташовувалась на вулиці Олександрівській, на жаль, не збереглася. Від розкішного саду залишилось лише кілька дерев у парку навпроти «Інтрейда», одне з них – дуб у дворику ресторану «Олександрівський повіт».
9 травня 1925 року Яків Павлович Новицький помер. Офіційна загальноприйнята версія про місце поховання видатного краєзнавця така: Новицького було поховано 1925 року на Пилипівському цвинтарі міста Запоріжжя біля церкви (за наступних радянських часів цю церкву, як і інші храми, зруйнували, а цвинтар ліквідували).
Автор із цією версією не згоден. У якому вигляді старе скасоване (на якому не проводяться поховання) Пилипівський цвинтар зберігся до початку ХХ століття, можна дізнатися з документів Запорізького держархіву. Упродовж 1905-09 р.р. парафіяни Пилипівської церкви неодноразово просили управу облагородити площу цвинтаря, засипати рови, що оточують його з усіх боків, влаштувати ґратчастий паркан з трьох сторін цвинтаря: вулицями Гоголівської, Ливарної та Жуківської (з четвертої сторони, прилеглої до двору жіночої гімназії). До 1913 року, залишаючись необгородженим, воно являло собою досконалий пустир. На ньому паслася худоба.
За законом, на скасованих цвинтарях не дозволялося зводити жодних споруд. Їх можна було використовувати лише для посадки рослинності. Тому указом Катеринославської Духовної Консисторії було дозволено на частини скасованого при Пилипівській церкві цвинтаря висадити дерева. Міська влада згодом бачила це місце, як упорядковану паркову площу з Пилипівською церквою в центрі.
У місті навіть було організовано свято деревонасадження для посадки молодих дерев на ньому. А це підтверджує припущення автора про те, що Я.П.Новіцький не міг бути похований на давно скасованому Пилипівському цвинтарі.Але де ж у такому разі його могила?
На карті міста Олександрівська за 1849 рік, трохи вище за Пилипівський цвинтар (напроти нинішнього вокзалу Запоріжжя-2, через залізницю), можна побачити ще один, як він тоді називався, Олександрівський міський християнський цвинтар. Кордонами його були вулиці Петропавлівська (у 1950 році значиться як Колективна, нині вулиця Омельченка), Хрестова (у 1950 році Хімічна, нині Копенкіна), Кругова, а з четвертої сторони ділянка замикала вулиця без назви. проданий у 1907 році братам Мознаїм під будівництво машинобудівного та чавуноливарного заводів. Згодом територію цвинтаря поглинули цехи заводу «Мотор Січ».
На думку автора, якраз на території колишнього Олександрівського міського християнського цвинтаря і слід шукати місце поховання Якова Новицького. На підтвердження цієї версії свідчить і те, що на християнському цвинтарі 8 квітня 1904 року було поховано дружину Якова Павловича. У документах Пилипівської церкви йдеться про смерть у 1912 році брата Якова Павловича – Івана, також похованого тут. Місця поховання померлих дітей Новицького поки що не виявлено. Але можна припустити, що їх поховали поряд з матір’ю на Олександрівському міському християнському кладовищі. Хіба не очевидно, що Якова Новицького мали поховати поряд зі своєю родиною?
Валерій СТОЙЧЕВ, історик
Газета “Міг”, 2007 рік
Тест
Тест