2 січня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1885
Борис Веденєєв
2 січня 1885 року народився Борис Євгенович Веденєєв – вчений, академік, один з керівників будівництва Дніпрогесу. Веденєєв брав часть брав участь у підготовці плану ГОЕЛРО. З 1927 по 1932 роки – головний інженер і заступник начальника Дніпробуду. «Втілив оригінальну схему виконання робіт, що прискорила й полегшила спорудження греблі та приміщення електростанції», – розповідає про Веденєєва сайт «Славетні запоріжці».
До функціональних обов’язків Веденєєва на Дніпробуді належали затвердження остаточних проєктів та плану робіт, експертиза з усіх технічних питань, , керівництво будівництвом гідротехнічних об’єктів. «Він цілком віддається роботі, поселився на місці будівництва в Кічкасі і особисто керує роботою, вникаючи в усі деталі цієї грандіозної справи», писав про головного інженера Дніпробуду академік Сваренський.
Сам Веденєєв у своїй автобіографії відзначав, що п’ятирічний період праці на Дніпрогесі був найщасливішим у його житті. У 2016 році одній з вулиць Дніпровського району Запоріжжя було надано назву «Інженера Веденєєва».
1940
Ленінська та Орджонікідзевська райради
2 січня 1940 року у Запоріжжі офіційно завершується формування двох міських районів – Ленінського та Орджонікідзевського. Цього дня проходять перші сесії їхні рад депутатів трудящих цих районів.
До речі, цих самих депутатів дуже багато. Лише у Ленінській райраді їх 161 особа. Обирали їх буквально за тиждень до перших пленумів. За високої явки виборців (99,62%), 97,47% голосів отримав безальтернативний “блок комуністів та безпартійних”.
Додам, що у 1940 році Запоріжжя має лише три адміністративні райони: Сталінський (зараз – Олександрівський), Ленінський (Дніпровський) та Орджонікідзевський (Вознесенівський).
1961
Нові гроші
Розповідаючи про новорічні святкування у міських будинках культури запорізькі журналісти на початку 1961 року пишуть: «Один з найпочесніших гостей свят – новий радянський карбованець в оточенні копійок».
І це невипадково. В 10.00 2 січня 1961 року в Запоріжжі починають свою роботу 40 обмінних пунктів Держбанку СРСР. Тут карбованці старого зразка обмінюють на нові – у співвідношенні десять до одного.
В «обмінниках» – справжні стовпотворіння. Хоч людей і заспокоюють. «Обміняти всі купюри, у будь-якій кількості та без пред’явлення документів можна до 1 квітня 1961 року. До цієї дати старі гроші зобов’язані приймати як комунальні платежі, у магазинах, трамваях, кіно», – звертається до містян керуючий Запорізькою обласною конторою Держбанку І. Панчишин.
«Такі маленькі»!, – дивуються запоріжці, вперше взявши до рук нові купюри. Старі банкноти іноді жартома називали «портянками», в одну з таких можна було легко загорнути невеличкий бутерброд. Нові в порівняні з ними – «фантики», значно меншого розміру. Така зміна у народі швидко отримає обґрунтування у цілої легенди: нібито сам Хрущов обвів олівцем свій гаманець по периметру і наказав зробити розмір нових купюр таким, щоб вони містилися в гаманець без складання навпіл.
До речі, купюри зразка 1961 року будуть в обігу до самого розпаду СРСР.
1966
«П’ятачок» за проїзд
Ще 1965 року проїзд в автобусах різних маршрутів Запоріжжя вартує по-різному – п’ять, шість, 10 та 15 копійок. Наприклад, від Набережної до площі Радянської можна було доїхати за «п’ятачок», а от у 17-му маршруті з Хортиці до Запоріжжя-Лівого проїзд коштував уже 15 копійок. “Це, звичайно, викликає нарікання пасажирів і створює незручності для кондукторів”, – повідомляли тоді в облавтотресті.
Але ситуація змінюється вже на початку 1966 року. З нового року у всіх автобусах міських маршрутів – єдиний тариф. З того часу і до початку 1990-х років автобусний квиток скрізь коштував п’ять копійок!
2002
Валентин Яланський
2 січня 2002 року на 74-му році життя помер Валентин Яланський – багаторічний керівник Запоріжжя та почесний громадянин міста. Керівником міського господарства Валентин Антонович був 13 років. З 1974 по 1987 роки Яланський обіймав посаду голови виконкому Запорізької міської ради. До цього – вісім років був заступником голови міськвиконкому.
Валентин Яланський нагороджений орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, «За заслуги» ІІІ ст., п’ятьма медалями. З 1998 року – Почесний громадянин міста Запоріжжя.
У 2005 році Запорізька міськрада затвердила рішення найменувати «Алею від пр. Леніна до цирку алеєю Яланського В.А». Тут встановили і пам’ятник Валентину Антоновичу. А у 2016-му ім’я Яланського отримає і сквер перед цирком – між проспектом та вулицею Незалежної України. Той самий сквер, дерева якого були знищені 7 серпня 2018 року.
Друзі, сподіваюся, що ця мандрівка у часі вам сподобалася та буде для вас корисною. Нагадую, що мандрувати у часі ми продовжуємо завдяки вам – добрим та небайдужим людям. Самотужки я з цим точно б не впорався.
Якщо є бажання привітати, подякувати чи підтримати – і сайт, і особисто мене, то буду щиро вам вдячний! Дякую!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 2 січня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов’язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!
