5 листопада в історії Запоріжжя – в цей день у Запоріжжі відкривали дамбу, автовокзал, універмаг та шлюз
1962
Дамба
5 листопада 1962 року фінішує ударне будівництво у центрі Запоріжжя – урочисто відкривають дамбу, що з’єднує нову та стару частини міста. Традиційну червону стрічку перерізає голова Запорізького облвиконкому Федір Мокроус.
Старт грандіозному будівництву в Капустяній балці було дано у березні 1959 року. Його батьком можна назвати запорізького архітектора Миколи Жарікова. Саме він став автором ідеї, яка об’єднала Запоріжжя – запропонував з’єднати частини міста за допомогою насипної дамби та шляхопроводу, прокладеного нею.
Зведення дамби було оголошено ударним комсомольським будівництвом – тут встигла попрацювати чи не вся запорізька молодь. Ударники вклали в споруду понад мільйон кубометрів ґрунту і здали об’єкт на два роки швидше, ніж було заплановано. На мітингу-відкритті голова міськвиконкому Площенко повідомив, що новій споруді надано ім’я “магістраль Ленінського комсомолу”.
1963 рік
Універмаг “Україна”
5 листопада 1963 року перших покупців приймає найбільший у Запоріжжі універмаг. Мова, звісно ж, про “Україну”. Величезну за мірками того часу будівлю будували 4 роки – почали будівництво ще у 1959-му. Ще б пак – п’ять поверхів, загальна площа в 10400 “квадратів”. Обслуговують цю “махину” 525 осіб, майже половина з яких – продавці. Ескалаторів ще немає і близько – відвідувачі користуються широкими бічними сходами. Перший поверх облюбували музичні товари – баяни, піаніно та, наприклад, радіоли. Тут же – ліворуч – канцтовари та іграшки. У центральній частині поверху – господарські товари та побутові прилади. На 2 поверсі – чоловічі костюми. Поверхом вище – товари для жінок, килими та гардини. Ще вище – підсобки, склад та їдальня для працівників універмагу. Таким був майбутній торговий центр 59 років тому.
1964
Автовокзал
Біля річки Мокра Московка вводять в експлуатацію автовокзал. На першому поверсі сучасної будівлі – шість квиткових автобусних кас, каса «Аерофлоту», аптека, кіоск «Союздруку» та зали очікування. На другому – кафе. Для тих, кому довго чекати на свій рейс, – готельні номери. Для пасажирів з дітьми – кімнати матері та дитини. Є приміщення для відпочинку водіїв транзитних автобусів, пвідомляють журналісти у 1964-му.
1980
Новий шлюз
5 листопада 1980 року о 15:00 біля нового шлюзу Дныпрогес выдбуваэться урочистий мітинг, присвячений введенню його в експлуатацію. «Споруда шлюзу завершує реконструкцію всього гідроенергетичного комплексу Дніпрогесу імені Леніна!» – рапортують урядовці.
Стрічку біля воріт верхнього б’єфу перерізає один із героїв головного запорізького будівництва десятиліття – бригадир комсомольсько-молодіжної бригади В.А. Жила. До речі, як доповідає управління будівництва «Дніпробуд»: «Під час будівництва нового шлюзу було обрано півтора мільйона кубометрів скелястого ґрунту. У скелю вмуровано 800 тонн металу».
Параметри шлюзу: камера розміром 290 x 13 метрів, перепад висоти 40 метрів і об’єм у 200 тисяч кубометрів води. Все це дозволяє значно скоротити час шлюзування – з 50-60 хвилин у старому шлюзі до 16-20 у новому.
О 15:30 новий однокамерний шлюз нарешті приймає та випускає перше судно. Першим тут шлюзується теплохід “Ярослав Галан”. На його борту почесні гості – будівельники та речники. Перше шлюзування триває 20 хвилин. До речі, 1980-му прикрасили і район між двома шлюзами – розбили зелений куточок з фонтаном «Сім лілей», на честь всіх електростанцій на Дніпрі.
Друзі, сподіваюсь що і ця мандрівка у часі вам сподобалась і буде корисною. Якщо є бажання та змога подякувати чи підримати, то буду щиро вам вдячний!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
С удовольствием почитал, а фотки это вообще агонь!!!!