Цей самий міст колись називали навіть «восьмим дивом світу». Ще б пак, цитую журналістів початку XX століття: «Міст цей є як за своєю системою, так і за грандіозністю – першим не лише в Російській імперії, а й у Європі».
Довжина однієї його арки (або середнього прольоту) становила 190 метрів! Загальна довжина споруди – 336 метрів. Висота від води до залізничного полотна на другому ярусі – майже 44 метри!
Втім, усе це у минулому. Життя Кічкаського мосту було недовго – з 1904 року по 1931-й. Ось читаємо випуск «Хроніки Дніпробуду» за вересень 1931 року:
“Підйом води у верхньому б’єфі Дніпра, створюваний спорудою греблі на Дніпробуді, призвів до необхідності розбирання Кічкаського мосту. Міст затоплюється до екіпажної проїзної частини, затоплюється і лінія Катерининської залізниці, що безпосередньо примикає з обох берегів Дніпра до мосту. берегів, будучи оточений великим озером, яке утворюється у Кічкаса після закриття гребінки греблі, подальше існування Кічкаського мосту, таким чином, стає марним».
Наразі від грандіозної споруди залишилося небагато. Частина конструкцій під водою – наслідки підриву за часів громадянської війни. І частина опори над водою – її можна побачити вище греблі, між портом та островом Сагайдачного (екс-Леніна). Це так званий “устой”. Саме його “плечі” колись тримали на собі в’їзд на верхній залізничний ярус Кічкаського мосту.
І обов’язково варто наголосити – це правобережний устій. Так-так, він розташовувався саме на правому березі! Тепер вам легше буде уявити колишнє русло Дніпра в цьому місці і те, наскільки воно збільшилося у розмірах після спорудження Дніпрогесу.