1 жовтня 1908 року громадськості було презентовано автомобіль Model T, зібраний на заводі Ford Motor Company в Детройті. Революційні методи виробництва, запроваджені Генрі Фордом, на довгі роки зробили це авто найпопулярнішим у світі. З конвейерів їх зійшло понад 15 мільйонів! Пропоную вам 10 цікавезних фактів про цю автолегенду.
«БЛЯШАНКА»
Ford Model T ще називають Tin Lizzie –«Жерстяна Ліззі», або просто «Бляшанка». Версій походження прізвиська – трохи менше ніж самих фордівських «бляшанок», але ж все одно чимало. Кажуть, що на початку минулого століття ім’я Ліззі було популярним серед американських конячок. По суті, нового коника Генрі Форд і змайстрував. Але ж чому «жерстяного» чи «бляшаного», а не наприклад сталевого? Є версія і про це.
Один дилер із Сан-Антоніо скаржився на проблеми при транспортуванні машин та запропонував постачати їх без дверей. Покупці встановлювали їх вже самостійно. Для цього їм запропонували спеціальний набір інструментів, які дуже нагадували консервні ножі. Ті самі – для відкривання банок-«бляшанок»!
МОТОРНА «СТАРА»
Є й спортивна версія походження назви. Під час гонки 1922 року в Пайкс-Пік учасник Ноель Баллок назвав свою Model T “Стара Ліззі”, Стан її був таким плаченим, що глядачі порівняли її з консервною банкою, охрестивши “Бляшаною Ліззі”. Несподівано для всіх «старенька» перемогла у змаганні, а прізвисько прилипло до всіх Model T.
ДЕШЕВШЕ ЗА КОНКУРЕНТІВ
Автомобілі початку ХХ століття були справжньою розкішшю. Майже як сьогодні – приватні літаки та вертольоти. А Генрі Форд мріяв створити доступний автомобіль – засіб пересування, а не іграшку для багатих. І фордівська «Ліззі» такі підірвала ринок. Перші моделі коштували 825 доларів. І це в ті часи, коли дуже коли рідкісний автомобіль продавався менше ніж за 2000 доларів. Найдешевші авто інших брендів коштували не нижче 1100-1700. До речі, за сучасним курсом ціна перших Model T – близько 21 000 доларів.
НАРОДНИЙ АВТОМОБІЛЬ
Новинка зазнала стрімкого успіху. Аби преконатися в цьому достатньо переглянути фордівські записи про попередні замовлення. Одразу після показу на публиці Model T замовили 15 000 осіб! У 1927 році, останньому коли випускали «Ліззі», з конвейеру у Хайленді зійшов 15-мільйоний автомобіль цієї марки. Цей рекорд буде побитий лише через півстоліття, іншим «народним» автомобілем – Volkswagen Beetle («Жук»).
11 АВТІВОК НА МІСЯЦЬ!
Пам`ятаєте про 15 тисяч автівок замовлених одразу після презентаціїї «Ліззі»? Круто егеж, але таку кількість авто треба було ще побудувати. Адже, уявіть собі, перші Model T збиралися вручну. Потужності заводу тоді дозволяли випустити максимум… 11 автівок на місяць!
ПЕРШИЙ АВТОКОНВЕЙЕР
Ситуація потребувала неординарного рішення, і Форд таке знайшов. Новітнє обладнання дозволили суттєво підвищити продуктивність праці. Вже за 1909 рік було виготовлено понад 10 тисяч Ford T, а наступного року — майже вдвічі більше, 18 664! А вже у 1912 році компанія Форда виготовила майже 80 тисяч автівок. Для порівняння: найближчий конкурент – Willys-Overland – тоді ж зробив лише 28 тисяч авто.
Попит беззупинно зростав. Для його задоволення Генрі Форд озброївся епохальним ноу-хау. Перший в світі автоскладальний конвейер запрацював на заводі Ford Motors у Хайленд-Парку під Детройтом у 1913 році. Час збирання однієї машини скоротився колосально – з 12 годин до 93 хвилин!
ЯК НА СКОТОБІЙНЯХ
До речі, ідею автоконвеєра Генрі Форд підгледів … на бойнях Чикаго. Останні теж являли собою свого роду конвейери: яловичі туші, що були підвішені на гаках та рухалися повз м’ясників, які послідовно «роздягали» їхдо голого кістяка. Форд же вирішив зробити навпаки: на його конвеєрі кістяк обростав деталями, перетворюючись на готовий автомобіль.
ЗА ТРЬОМА ЗАЙЦЯМИ
Щоправда, технологічно ефективний конвейер, виявився трохи антигуманним. Робота працівників була монотонною. Що вилилося у страшну плинність кадрів. До того ж Форда звинувачували в тому, що він перетворює робітників на живі автомати. Форд ефектно відповів і на цей виклик. У 1914 році мінімальна зарплатня його робітників зросла до нечуванног на той час рівня – до 5 доларів за восьмигодинний робочий день. Це вдвічі перевищувало середню заробітну плату по країні! Та згадайте розповіді О. Генрі: там дівчатам-продавчиням таку суму платили за тиждень праці!
Втім, Генрі Форд поцілив навіть не двох, а трьох «зайців». Підприємець припинив відтік кваліфікованих кадрів, подолав проблему прогулів та ще й підвишив попит на власну продукцію. Адже підвищуючи своїм робітникам зарплату, Форд давав їм можливість купувати його ж автомобілі і тим самим збільшував кількість своїх клієнтів. Тим паче, що доступність «Ліззі» теж невплинно зростала. К 1917 року ціна автівки впала вже до 350 доларів, післе 1920-го – стала менше 300.
БЕЗВІДХОДНЕ ВИРОБНИЦТВО
Боротьбу за ці долари та центи Генрі Форд вів досить оригінально. Наприклад, субпідрядникам він давав вказівки про те, якого розміру мають бути дошки для ящиків, в яких поставлялися деталі. А потім ці дошки на заводах Форда використовували для виготовлення дерев’яних частин автівок. До того ж, деревину, що залишилася, перепалювали в деревне вугілля, яке теж надходило у продаж!
АLL BLACK! ALL BLACK?
А пригадуєте найвідомішу цитату Форда? Саме по відношенню до «Ліззі» прозвучала легендарна фраза, яку нібито сказав Генрі: «Cпоживач може придбати автомобіль бути будь-якого кольору за умови, що цей колір – чорний».
Скоріш за все це просто легенда. Але не варто категорично виключати й того, що балакучий Форд щось таке дійсно говорив. Бо з 1914 по 1926 роки усі «Ліззі» з’їжджали з конвейеру у чорному кольорі. Навіть про це є своя легенда. Мовляв, коли Форд дізнався, що чорна фарба на кузові сохне швидше за інших, рішення було прийнято негайно. Тільки чорний!
Можливо, але ми ж вже і в курсі того, як Генрі вмів рахувати гроші. Тому не виключаємо й ще такі нюанси – чорна фарба банально коштувала дешевше за будь-яку іншу і була більш стійка до зовнішніх впливів. До речі, до початку конвеєрного виробництва Model T можна було замовити із сірим, синім, зеленим або червоним кузовом. Ще раз – із сірим, синім, зеленим або червоним, але не чорним!.