12 жовтня – Міжнародний день іспанської мови, Всесвітній день боротьби з артритом та День незалежності Екваторіальній Гвінеї. А у нашому огляді – декілька цікавих історичних подій, які сталися в цей день у різні роки.
539 РІК ДО Н.Е.
Війська персидського царя Кіра ІІ Великого захопили Вавилон
Підкоривши всю Малу Азію, Кир Великий весною 539 року до нашої ери вторгнувся до Вавилонії. Опір вавілонського царя Набоніда був невдалим. На початку жовтня до стін Вавилону підійшов корпус персидської армїї під командуванням Угбару. До речі, останній був вавилонянином та правителем області Гутіум, який прийняв бік Кира одразу після його вторгненя до Вавилонії.
Самі ворогуючі царі з основними силами своїх армій в цей час знаходился в боці від Вавилону – у переправ через Тигр. Там перси вщент розтрощили вавилонян.
Що стосується Вавилону, то «Хроніка Набоніда» каже, що перси зайняли місто без бою. З чим не згодний грецький історик Геродот. Якщо вірити йому, то нова вавилонська армія під керівництвом Набоніда дала бій біля столиці, але знову була розбита. Правитель Нововавилонського царства утік до Борсиппу. Тим часом, перси під Вавилоном відвели води річки Євфрат, обмілілим руслом якої невеликий загін на чолі з тим самим Угбаром увійшов до столиці. Царевич Вальтазар чинив опір, але був вбитий. 29 жовтня у місто увійшов і сам Кир Великий – новий володар Вавилона!
1428 РІК
Розпочалась облога Орлеана.
В ході Столітньої війни англійські війська графа Томаса Солсбері почали облогу Орлеана. Його взяття відкрило би для них шлях для наступу на столицю дофіна Карла місто Бурж та на південь Франції. Попри загалом успішні дії англійців, через несподівану загибель через місяць командуючого Солсбері облога затягнулась. Вона тривала сім місяців – до травня наступного року, доки Орлеан не був врятований французькими військами на чолі з Жанною д’Арк. Перемога французів під Орлеаном різко змінила перебіг Столітньої війни. Невдовзі французи звільнили всю долину Луари. А 18 червня англійці, які запали духом, були розгромлені в битві при Пате. Незабаром у звільненому Реймсі «Орлеанська діва» Жанна д’Арк поклала на голову дофіна Карла королівську корону.
1492 РІК
Колумб досягає «Нового світу»
Перепливши Атлантичний океан експедиція під керівництвом Христофора Колумба 12 жовтня 1492 року досягає довгоочікуваного суходолу. Ймовірно це був сучасний острів Уолтінга у Багамському архіпелазі, хоча генуезець до кінця життя щиро вважав, що сягнув берегів Східної Азії.
Його експедиція зійшла на берег того ж дня. Острів назвали Сан-Сальвадором. Він став першим з десятка островів, відкритих першою експедицією Колумба. Тою самою, яка була профінансована іспанськими монархамита мала за мету знайти західний океанський шлях до Китаю, Індії та легендарних азійських островів золота та прянощів.
Пізніше того ж місяця Колумб побачив Кубу, яку він вважав Китаєм, а в грудні експедиція висадилася на острові Еспаньйол (Гаіті), що на думку Колумба, міг бути Японією. Він заснував там невелику колонію і повернувся до Іспанії в березні 1493 року – із золотом, перлами, тютюном, перцем-чилі, ананасами та «індіанськими» бранцями
1931
У Ріо-де-Жанейро відкрита гігантська статуя Христа
На вершині пагорба Корковаду в в Ріо-де-Жанейро проходить урочисте відкриття й освячення статуї Спасителя. Вона встановлена на висоті 704 метри над рівнем моря. Висота самої статуї – 30 метрів, не рахуючи семиметрового постаменту. Вага – 1140 тонн. Розмах рук Спасителя – 23 метри. Ідея цієї споруди зародилася у 1922 році, коли святкувалося сторіччя незалежності Бразилії. Відомий тижневик оголосив тоді конкурс проектів на найкращий монумент-символ нації. Переможецем став Ектор да Сілва Коста, який висунув ідею скульптурного зображення Христа, який німов би обіймав місто. Роботи над проектуванням і створенням статуї йшли в Парижі. Статую Христа Спасителя вважають одним із сучасних чудес світу. Вона є національним надбанням і бразильською святинею.
1960 РІК
Радянський лідер Микита Хрущов на Генеральній асамблеї ООН почав грюкати черевиком по столу.
12 жовтня 1960 року Микита Хрущов був присутній на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН філіппінського делегата, котрий піддав критиці політику СРСР у Східній Європі, радянський лідер Микита Хрущов взяв у руки черевик і викриками з місця намагався перервати його промову. Демарш Хрущова викликав бурю емоцій в залі, і головуючий на засіданні Фредерік Боланд навіть зламав молоток, заспокоюючи дипломатів і політиків.