Серпень 1926 року, околиці Кічкаса та Кічкаський міст. До початку будівництва Дніпрогесу – сім місяців. А на фото – одні з батьків цього самого Дніпрогесу, експертна комісія Дніпробуду на місці майбутнього будівництва.
На фото – зліва направо:
Іван Александров – професор, майбутній академік, автор проекту Дніпрогесу (його ім’ям названо одну з вулиць Запоріжжя);
Тетяна Марецька – керівник бюро гідравлічних та водноенергетичних розрахунків Дніпробуду, дружина Івана Александрова. Єдина жінка, яка закінчила математичний факультет Петербурзького університету ще до революції.
М. Маргунов – інженер;
Дмитро Жабицький – заступник головного інженера Дніпробуду з адміністративної частини, у минулому видний адвокат (за організаторські здібності отримав від американських фахівців на Дніпробуді прізвисько Big Boss);
В. Алейніков – інженер-електрик, представник Центрального електротехнічного комітету;
Хаккет – інженер-електрик, член американської експертизи;
Борис Вікторов – заст. голови правління Дніпробуду;
Франк Файфер – головний проектувальник американської консультації Дніпробуду (за Дніпробуд буде нагороджений орденом Трудового Червоного прапора;
Місіс Купер – дружина Г’ю Купера;
Г’ю Купер – голова американської експертизи Дніпробуду, видатний будівельник гідроспоруд (за Дніпробуд буде нагороджений орденом Трудового Червоного прапора).
Васілій Спроге – інженер-гідротехнік, один з головних проектувальників Дніпробуду, голова водної комісії з Дніпробуду (від американських консультантів отримав прізвисько “Док”).
Чарльз Джон Томсон – інженер, довірена особа Купера. Ільф і Петров, “Одноповерхова Америка”, про Томсона: “Нам сказали, що він один із найкращих, а можливо, і найкращий шеф-монтер у світі, певним чином чемпіон світу з монтажу колосальних електричних машин” (за Дніпробуд буде нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора).
Якщо будете мати бажання та змогу, то подякувати можна ну дуже доречним для бійця-добровольця донатом на карту: