15 серпня 1901 року своїх перших учнів прийняла будівля тоді ще майбутньої «Запорізької політехніки».
122 роки тому, 15 серпня 1901 року, була урочисто відкрита головна будівля Олександрівського механіко-технічного училища. Для учнів тоді відчинилися двері добре обладнаних класів, лабораторій, майстерень, бібліотеки, актового та спортивного залів. А ще – спортмайданчик, «для гімнастичних вправ та катання на ковзанах». До того ж в училищі були власні ковальня, ливарний цех, лазня та електростанція. Та, уявіть собі – навіть дитячий садочок для дітей викладачів та службовців училища. Садибу училища на вулиці Ярмарковій (Жуковського) оточувала ажурна огорожа з кованого заліза, цегляні тротуари та численні дерева: жовта акація, бузок, барбарис, черемшина та оливка…
До першого класу (а взагалі їх було сім) механіко-технічного училища приймали хлопців віком від 10 до 14 років. До переліку навчальних дисциплін закладу входили: математика, геометрія, основи опору матеріалів, фізика, механіка, хімія, електротехніка, креслення, малювання, бухгалтерія … Головні цілі ОМТУ – надавати завершену технічна освіта і «відкривати для здібних і матеріально забезпечених учнів шлях до вищих спеціальних навчальних закладів».
Рішення про заснування в Олександрівську механіко-технічного училища з нижчою ремісничою школою було підписано імператором 29 березня 1899 року. Навчальний заклад урочисто відкрили у листопаді 1900 року. Тоді заняття, тривали в тимчасовому приміщенні.
Урочисте відкриття вже повноцінної споруди ОМТУ відбулося менш ніж за рік – саме 15 серпня 1901 року. Головним батьком споруди став відомий архітектор Роберт Марфельд – академік, професор імператорської Академії мистецтв. В кінці XIX століття Роберт Робертович був і архітектором відділення промислових училищ Міністерства освіти. На цій посаді Марфельд склав цілий ряд проєктів навчальних закладів. Серед них – будівля механіко-технічного училища в Олександрівську.
Ще одним батьком будівлі ОМТУ можна назвати тоді ще місцевого інженера Олександра Гінце – він розробляв детальне креслення і керував будівництвом на місці. Долучався до проєктування і перший директор училища Микола Рудольф – відомий інженер та педагог.
У 1920 році училище реорганізується в індустріальний технікум. Ще через 10 років – в інститут сільгоспмашинобудування. Після Другої світової війни навчальний заклад встиг побувати автомеханічним інститутом і повернутися до сільськогосподарського машинобудування. У 1957 році – стає машинобудівним інститутом. «Машинкою» нинішню «Запорізьку політехніку» багато запорожців називають й досі.
До нашого часу фасад колишнього ОМТУ значно змінився – споруда дуже постраждала під час Другої світової війни та була відновлена зі змінами. Оригінальний фасад училища зараз можна побачити лише на старовинних світлинах.
Проте й у сучасному вигляді споруда «Запорізької політехніки» має статус архітектурно-історичної пам’ятки. У 2021 році будівлю колишнього механіко-технічного училища занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятку архітектури місцевого значення.
Запрошую на перегляд ролику про Механіко-технічне училище на моєму ютюб-каналі. Не забудьте про лайки, підписки та поширення. Дякую!
Друзі, продовжую вам розповідати про наше місто. В мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує! Подякувати за статтю, або пригостити мене кавою, або підтримати появу нових статей чи взагалі роботу сайту можна за наступними реквізитами:
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 15 серпня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!
Джерела:
Фото: “Атипове Запоріжжя”; власні архіви.