21 та 22 червня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.


1873

ТЕЛЕГРАФ

В листопаді 1873 року до Олександрівська прийшов перший паротяг. Разом із залізничним сполученням у місті з’явився й телеграф – на залізничній станції  (зараз – «Запоріжжя-1»).

«21 червня 1873 року  член Олександрівської Міської думи Аркадій Гольденштейн звернувся до голови міста  із питанням про використання залізничного телеграфу всіма жителями Олександрівська», – писав запорізький історик Анатолій Карагодін.

Вже 22 червня міський голова Павло Захарін передав клопотання, стосовно «приймання на станції залізниці в Шенвізе приватних депеш», на обговорення Міською думою. Остання цю ініціативу підтримала. Таким чином, олександрівці вперше отримали можливість користуватися телеграфом – за допомогою залізничної телеграфної станції.

1902

МИКОЛА ЛАСТОЧКІН

21 червня 1902 року народився Микола Ласточкін – засновник та перший керівник «Радіоприладу». Директором цього підприємства  Микола Семенович працював з 1952 по 1965 роки. На цій посаді був нагороджений Державною премією та орденом Леніна.

А ще Ласточкін  був знаним спортсменом та шанувальником спорту. Микола Семенович свого часу був учасником першої Спартакіади СРСР, чемпіоном країни з легкої атлетики та неодноразовим чемпіоном Запоріжжя з кульової стрільби. Саме Ласточкін був ініціатором створення у Запоріжжя двох спортивних об’єктів – Гребного каналу та басейну «Байкал».

У 2016 році на честь Миколи Ласточкіна була перейменована запорізька вулиця Чапаєва.

1930

ЖИТЛОКОМБІНАТ «ІНДУСТРІЯ»

22 червня 1930 року газета «Червоне Запоріжжя» пише про будівництво у місті «житлового велетня». «Велетнем Великого Запоріжжя» журналісти називають житловий комбінат «Індустрія», який будують на колишній Слобідці.

У публікації місцем будівництва житлокомбінату називаються «150-155 ділянки Великого Запоріжжя». «Наразі окремі будівлі колишнього житлового комбінату ще можна побачити у міських кварталах по периметру вулиць Запорізької, Гоголя, Приходської та проспекту Соборного», – пояснював у 2017 році запорізький історик Павло Кравчук. Назва «Індустрія», ймовірно, пов’язана з однойменним сквером, який розташовувався поруч – по інший бік  вулиці Карла Лібкнехта (проспекту Соборного, там де зараз квітковий павільйон та, наприклад, «Парк-Авеню»).

До кінця грандіозний проєкт  харківських архітекторів-конструктивістів так і не був реалізований. Але в 1930 році його описували так: «В житлокомбінаті буде 460 квартир на одну, дві й три кімнати. При житлокомбінаті  буде дитсадок, ясла, фізкультурні зали, клюб, їдальня, продуктові розподільники, аптека, поштова контора й інші установи, що обслуговуватимуть людність комбінату та району».

А ось що про «Індустрію» та ж газета «Червоне Запоріжжя» писала ще у квітні 1930 року: «Будинки мають бути 5-4 поверховими, і їх з’єднуватимуть містками (переходами на рівні других поверхів)… Архітектори з плянового бюро НКВС вирішили будувати будинки […] різними стрічками, паралельних одна одній і перпендикулярними до  нового клюбу Дробязко».

Житлокомбінат – кооперативний, будівництвом керує контора Укржитлокоопбуду. Його вартість  у 1930 році   попередньо оцінюють у 2,5 мільйони карбованців. 200 тисяч планують зібрати коштом пайовиків.

Один із житлових корпусів житлового комбінату «Індустрія»
(вул. Олександрівська, 114). Фото 17.08.2017 р., Павло Кравчук

1947

ЗТЗ

1947 рік – час зародження в Запоріжжі електротехнічної промисловості. Цього року Рада міністрів СРСР приймає рішення про будівництво в нашому місті заводу по виробництву силових трансформаторів, комплектних трансформаторних підстанцій та комплектних розподільчих пристроїв. Датою народження Запорізького трансформаторного заводу вважається 21 червня 1947 року.

ЗТЗ у 1950-і роки

Ветеран трансформаторного заводу  В. Назаренко так описував початок будівництва підприємства:  згадує: «Будівництво ЗТЗ розпочалося у 1947 році. Мені було 18 років, коли я вступив до «Гідромонтажу». Ця організація займалася будівельно-монтажними роботами на заводі. Тяжко було нам працювати в ті роки. Фахівців не було, все доводилося робити самим. Пригадую, яка техніка була в ті роки: ручна лебідка, лопата, кайло та ноші. Пізніше надіслали нам парові крани для встановлення колон та  ферм. Тоді для кожної колони рили окремий котлован вручну, лопатами, потім ставили опалубку і вручну бетонували фундамент…».

Вже за два роки, в 1949 році, в умовах будівництва, яке ще тривало, колектив ЗТЗ виготовив перший трансформатор ТМ–1000/10 –   потужністю 1000 кіловольт-ампер.

1970-і роки. Палац культури ЗТЗ

1965

ВАСИЛЬ СТОРЧАК

21 червня 1965 року народився Василь Сторчак – гравець легендарного складу запорізького «Металургу» зразка кінця 80-х-початку 90-х років минулого століття.  Металургівцем Сторчак став у 1989 році. У першому ж сезоні з «Металургом»  футболіст стає одним із кращих бомбардирів клубу, відзначившись 15 забитими м’ячами.

У сезоні-1990  Сторчак також був серед кращих бомбардирів «Металурга»  – забив 9 голів. Саме у тому чемпіонаті запорізька команда здобула бронзові медалі чемпіонату Першої ліги й здобула путівку до елітного дивізіону вітчизняного футболу.

За «Металург» Сторчак виступав до 1992 року  – 110 матчів, 26 голів. В 1997 році футболіст грав за запорізьке «Торпедо» – 22 матчі, 2 голи.

1974

12-ПОВЕРХІВКИ

В червні  1974  року здаються в експлуатацію і перші 12-поверхові будинки в районі Набережної. Вони відразу набувають неофіційного статусу престижного житла – з них відкривається чудовий краєвид на Дніпро. «Коли пливеш Дніпром, важко відвести захоплений погляд від лівого берега. Начебто створені з чистих хмар, легко та міцно стоять на Набережній нові будинки в кільці молодих дерев», – пишуть про нову міську забудову газети 1974 року.

Початок 1970-х років. Будівництво висоток на Набережній.

 До речі, у цьому ж році  активно зводять у Запоріжжі й 14-поверхові будинки. Наприклад, така висотка будується на перетині вулиць Нижньодніпровської та Перемоги, у 1975 році обіцяють здати в експлуатацію й  14-поверхівку на Дніпропетровському шосе.

Такими були події 21 та 22 червня в історії Запоріжжя. Не перемикайтесь, далі буде! Дякую всім добрим людям за підтримку та донати. Вони надихають та надають сил!

Також буду радий бачити охочих прогулятися рідним містом на найближчій екскурсії. У неділю, 25 червня, о 15:00 починаємо гуляти маршрутом “Запорізький Бродвей” – частиною Шостого селища між концертним залом Глінки та площею Запорізькою. Подробиці та бронювання місць за посиланням – ось тут.

Друзі, продовжую вам розповідати про наше місто в інтернеті. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.

 © Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 20 червня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!

Джерела:

Фото: “Атипове Запоріжжя”; власні архіви, сайт “Запорізька спадщина”;

Павло Кравчук, «Шестой поселок в Запорожье и проблема рабочего расселения» / Музейний вісник, №17, Запоріжжя, 2007;

Газета «Червоне Запорыжжя», номери за 22 квітня та 22 червня 1930 року;

Анатолій Карагодін, «Первый телеграф в Александровске” / газета «Запорозька Січ », 17 грудня 2002 р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *