21 та 22 червня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1873
ТЕЛЕГРАФ
В листопаді 1873 року до Олександрівська прийшов перший паротяг. Разом із залізничним сполученням у місті з’явився й телеграф – на залізничній станції (зараз – «Запоріжжя-1»).
«21 червня 1873 року член Олександрівської Міської думи Аркадій Гольденштейн звернувся до голови міста із питанням про використання залізничного телеграфу всіма жителями Олександрівська», – писав запорізький історик Анатолій Карагодін.
Вже 22 червня міський голова Павло Захарін передав клопотання, стосовно «приймання на станції залізниці в Шенвізе приватних депеш», на обговорення Міською думою. Остання цю ініціативу підтримала. Таким чином, олександрівці вперше отримали можливість користуватися телеграфом – за допомогою залізничної телеграфної станції.
1902
МИКОЛА ЛАСТОЧКІН
21 червня 1902 року народився Микола Ласточкін – засновник та перший керівник «Радіоприладу». Директором цього підприємства Микола Семенович працював з 1952 по 1965 роки. На цій посаді був нагороджений Державною премією та орденом Леніна.
А ще Ласточкін був знаним спортсменом та шанувальником спорту. Микола Семенович свого часу був учасником першої Спартакіади СРСР, чемпіоном країни з легкої атлетики та неодноразовим чемпіоном Запоріжжя з кульової стрільби. Саме Ласточкін був ініціатором створення у Запоріжжя двох спортивних об’єктів – Гребного каналу та басейну «Байкал».
У 2016 році на честь Миколи Ласточкіна була перейменована запорізька вулиця Чапаєва.
1930
ЖИТЛОКОМБІНАТ «ІНДУСТРІЯ»
22 червня 1930 року газета «Червоне Запоріжжя» пише про будівництво у місті «житлового велетня». «Велетнем Великого Запоріжжя» журналісти називають житловий комбінат «Індустрія», який будують на колишній Слобідці.
У публікації місцем будівництва житлокомбінату називаються «150-155 ділянки Великого Запоріжжя». «Наразі окремі будівлі колишнього житлового комбінату ще можна побачити у міських кварталах по периметру вулиць Запорізької, Гоголя, Приходської та проспекту Соборного», – пояснював у 2017 році запорізький історик Павло Кравчук. Назва «Індустрія», ймовірно, пов’язана з однойменним сквером, який розташовувався поруч – по інший бік вулиці Карла Лібкнехта (проспекту Соборного, там де зараз квітковий павільйон та, наприклад, «Парк-Авеню»).
До кінця грандіозний проєкт харківських архітекторів-конструктивістів так і не був реалізований. Але в 1930 році його описували так: «В житлокомбінаті буде 460 квартир на одну, дві й три кімнати. При житлокомбінаті буде дитсадок, ясла, фізкультурні зали, клюб, їдальня, продуктові розподільники, аптека, поштова контора й інші установи, що обслуговуватимуть людність комбінату та району».
А ось що про «Індустрію» та ж газета «Червоне Запоріжжя» писала ще у квітні 1930 року: «Будинки мають бути 5-4 поверховими, і їх з’єднуватимуть містками (переходами на рівні других поверхів)… Архітектори з плянового бюро НКВС вирішили будувати будинки […] різними стрічками, паралельних одна одній і перпендикулярними до нового клюбу Дробязко».
Житлокомбінат – кооперативний, будівництвом керує контора Укржитлокоопбуду. Його вартість у 1930 році попередньо оцінюють у 2,5 мільйони карбованців. 200 тисяч планують зібрати коштом пайовиків.
1947
ЗТЗ
1947 рік – час зародження в Запоріжжі електротехнічної промисловості. Цього року Рада міністрів СРСР приймає рішення про будівництво в нашому місті заводу по виробництву силових трансформаторів, комплектних трансформаторних підстанцій та комплектних розподільчих пристроїв. Датою народження Запорізького трансформаторного заводу вважається 21 червня 1947 року.
Ветеран трансформаторного заводу В. Назаренко так описував початок будівництва підприємства: згадує: «Будівництво ЗТЗ розпочалося у 1947 році. Мені було 18 років, коли я вступив до «Гідромонтажу». Ця організація займалася будівельно-монтажними роботами на заводі. Тяжко було нам працювати в ті роки. Фахівців не було, все доводилося робити самим. Пригадую, яка техніка була в ті роки: ручна лебідка, лопата, кайло та ноші. Пізніше надіслали нам парові крани для встановлення колон та ферм. Тоді для кожної колони рили окремий котлован вручну, лопатами, потім ставили опалубку і вручну бетонували фундамент…».
Вже за два роки, в 1949 році, в умовах будівництва, яке ще тривало, колектив ЗТЗ виготовив перший трансформатор ТМ–1000/10 – потужністю 1000 кіловольт-ампер.
1965
ВАСИЛЬ СТОРЧАК
21 червня 1965 року народився Василь Сторчак – гравець легендарного складу запорізького «Металургу» зразка кінця 80-х-початку 90-х років минулого століття. Металургівцем Сторчак став у 1989 році. У першому ж сезоні з «Металургом» футболіст стає одним із кращих бомбардирів клубу, відзначившись 15 забитими м’ячами.
У сезоні-1990 Сторчак також був серед кращих бомбардирів «Металурга» – забив 9 голів. Саме у тому чемпіонаті запорізька команда здобула бронзові медалі чемпіонату Першої ліги й здобула путівку до елітного дивізіону вітчизняного футболу.
За «Металург» Сторчак виступав до 1992 року – 110 матчів, 26 голів. В 1997 році футболіст грав за запорізьке «Торпедо» – 22 матчі, 2 голи.
1974
12-ПОВЕРХІВКИ
В червні 1974 року здаються в експлуатацію і перші 12-поверхові будинки в районі Набережної. Вони відразу набувають неофіційного статусу престижного житла – з них відкривається чудовий краєвид на Дніпро. «Коли пливеш Дніпром, важко відвести захоплений погляд від лівого берега. Начебто створені з чистих хмар, легко та міцно стоять на Набережній нові будинки в кільці молодих дерев», – пишуть про нову міську забудову газети 1974 року.
До речі, у цьому ж році активно зводять у Запоріжжі й 14-поверхові будинки. Наприклад, така висотка будується на перетині вулиць Нижньодніпровської та Перемоги, у 1975 році обіцяють здати в експлуатацію й 14-поверхівку на Дніпропетровському шосе.
Такими були події 21 та 22 червня в історії Запоріжжя. Не перемикайтесь, далі буде! Дякую всім добрим людям за підтримку та донати. Вони надихають та надають сил!
Також буду радий бачити охочих прогулятися рідним містом на найближчій екскурсії. У неділю, 25 червня, о 15:00 починаємо гуляти маршрутом “Запорізький Бродвей” – частиною Шостого селища між концертним залом Глінки та площею Запорізькою. Подробиці та бронювання місць за посиланням – ось тут.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 20 червня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!
Джерела:
Фото: “Атипове Запоріжжя”; власні архіви, сайт “Запорізька спадщина”;
Павло Кравчук, «Шестой поселок в Запорожье и проблема рабочего расселения» / Музейний вісник, №17, Запоріжжя, 2007;
Газета «Червоне Запорыжжя», номери за 22 квітня та 22 червня 1930 року;
Анатолій Карагодін, «Первый телеграф в Александровске” / газета «Запорозька Січ », 17 грудня 2002 р.