29 березня в історії Запоріжжя: механіко-технічне училище та Серебряніков

29 березня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.

---

1899

Механіко-технічне училище

29 березня 1899 року – знаменний день для історії університету «Запорізька політехніка». «В 29-й день марта 1899 года  состоялось Высочайшее повеление об учреждение названного учебного заведения», – повідомляла книга «Александровское среднее семиклассное механико-техническое училище. 1900-1910».

На той час міська влада вже виділила кошти на створення та функціонування училища. Також була відведена ділянка для будівництва училищної садиби – чотири  десятини землі по вулиці Ярмарковій (зараз – Жуковського).

Навчання у першому в історії міста розпочалися у 1900 році – спочатку у тимчасовому приміщенні. А за рік відкрили і його повноцінну садибу – зараз це університет «Запорізька політехніка». Під час Другої світової війни будівля була пошкоджена, під час відновлення дещо змінила свій зовнішній вигляд.

Історія  та ще більше фотографій механіко-технічного училища – ось тут.

1940

Віктор Серебряніков

29 березня – день народження в Віктора Серебрянікова, одного з найтитулованіших вихованців запорізького футболу. Першими своїми футбольними вчителями Серебряніков вважав легендарних металургівців Йосипа Малкіна та Петра Тищенка.

У  основному складі запорізького «Металургу» Серебряніков виступав у 1958-1959 роках. Взяв участь у 35 офіційних матчах запорізької команди, забив у них 8 голів. Саме як гравець «Металурга» Серебряніков дебютував у складі юнацької збірної СРСР.

1959 року футболіст опинився у київському «Динамо», де став легендою вітчизняного футболу. У складі киян Серебряніков п’ять разів ставав чемпіоном СРСР та  двічі вигравав Кубок СРСР. Учасник чемпіонатів світу 1962, 1966 і 1970 років у складі збірної СРСР. Найкращий футболіст України 1969 року. Дев’ять разів долучався до щорічного списку 33 найкращих футболістів СРСР.

Серебряніков майстерно виконував штрафні удари, після яких  м’яч огинав збудовану «стінку», а потім, коли здавалося, що він летить вище воріт, різко йшов униз. Такий удар навіть отримав назву  на честь футболіста – «Дуга Серебрянікова».

1985

Нові вулиці

29 березня 1985 року в Запоріжжі з’являються одразу три нових вуличних назви. На честь 40-річчя Перемоги міськвиконком перейменовує одну з вулиць Шевченківського району – Автострадну. Відтоді вона вулиця імені Вороніна. Воронін Іван Миколайович – Герой Радянського Союзу, кулеметник, відзначився у боях  за захоплення та розширення плацдарму на правому березі Дніпра  біля села Канівське. Помер від ран 2 грудня 1943 року Похований у Запоріжжі на Капустяному кладовищі.

На честь тієї ж річниці надають назву і новій вулиці на «Пісках». 29 березня міськвинком проголошує: “Улицу в новом жилом массиве Южный…наименовать “Проспект 40-летия Победы”.

Тоді ж свою назву отримує ще одна вулиця «Південного». “Улицу в жилом массиве Южный… наименовать улицей Новокузнецкой”, – вказував у своєму рішенні міськвиконком. Судячи з усього, вулицю  з назвою на честь вже колишнього міста-побратима найближчим часом чекає перейменування.

1998

Вибори міського голови

29 березня 1998 року запоріжці обирають міського голову. Це перші вибори, де серед претендентів на посаду є Олександр Поляк – тоді ще заступник начальника УМВС Запорізької області. З першої спроби генерал-майор міліції заручається велико підтримкою містян. За Поляка голосують 158 930 запоріжців. Але переможцем виборчих перегонів стає чинний міський голова Олександр Головко.  У нього зовсім мала, але перевага – 168 791 голос.

Команда Олександра Поляка намагалася оскаржити результати виборів у суді, але Олександр Головко продовжив бути міським головою. Але недовго –  у лютому 2000 році через серію скандалів він складе заяву про відставку.

2017

Антон Вельможко

29 березня 2017 року на Світлодарській дузі загинув Антон Вельможко – запоріжець, боєць 54-ї механізованої бригади ЗСУ.

Антон  народився 7 січня 1989 року в Запоріжжі. Працював у ПрАТ «Запоріжвогнетрив», вогнетривником у цеху ремонту промислового обладнання. У лавах ЗСУ – з 2015 року.

Антон Миколайович Вельможко посмертно нагороджений орденами  «За мужність» III ступеня та «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно). На будівлі гімназії №47 встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Антона Вельможка. Вічна пам’ять Герою!

Такими були події 29 березня в історії Запоріжжя. Не перемикайтесь, далі буде! Дякую за ваші коментарі, відгуки та донати. Вони надають сил та надихають на нові цікаві пости!

Друзі, тимчасово, до Перемоги, змінив професію – замість екскурсовода став добровольцем. Тому поки що на жаль не можу проводити екскурсії. Але продовжую вам про нього розповідати в інтернеті. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.

 © Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 29 березня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!