17 березня в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1894
Благовіщенська вулиця
17 березня 1894 року до Міської думи звертаються мешканці вулиці Благовіщенської. Їх клопотання є одним з найстаріших документів, де зафіксована ця вулична назва. З іменем на честь Благовіщення вулиця буде існувати до 1922 року. Тоді більшовики нададуть їй назву «Ілліча». Але з 2016 року вулиця знову живе під своїм історичним ім’ям.
До речі, а чого хотіли мешканці Благовіщенської від влади у 1894 році? Того про що й зараз часто благають місцевих посадовців. Цитую: «покорнейше просим Городскую Управу замостить ее каменным шоссе». Відповідь теж не була оригінальною:«… в настоящее время не может быть замощена, так как она не вошла в число тех улиц которые, по постановлению Городской Думы подлежат замощению».
1913
Водопровід
17 березня 1913 року в Олександрівську відбувається спільне засідання Міської Управи та комісії з обстеження водопровідних споруд міста. Дізнаймося, який він – міський водогін 110-річної давнини. У протоколі засідання зазначалося, що у 1912 році середнє споживання води в Олександрівську становило 66000 відер на добу. Це більше одного відра на кожного мешканця міста. Але із 60 тисяч олександрівців ще не всі користуються водопроводом. Його послугами охоплено дві третини – 40 тисяч жителів. 20000 користуються водою з колодязів, або річковою – з Дніпра її доставляють водовози.
До речі, ось порівняння тодішньої води з водопроводу та води з Дніпра. Як свідчать аналізи, порівняно з річковою водопровідна вода має на 61 % менше органічних речовин, зважених – на 100 %, бактерій – на 97,6 %, прозорість – на 45 % краще.
1991
Референдум
“Віддай голос за Союз – “Металургу” це у плюс!”. Слоган «піарників» запорізьких комуністів зразка березня 1991 року. Б’є відразу і серпом по «бубенцях», і молотом по голові! 32 роки тому – 17 березня 1991 року – жителі Запоріжжя разом з іншими співгромадянами висловлюють свою думку: бути чи не бути СРСР.
До скриньок референдуму доходять 80% повнолітніх запорожців. У бюлетенях – два питання. Обидва – незрівнянні за своєю казуїстикою. Тонку гру слів можете оцінити самі – бюлетень на фото.
А тепер про результати. На перше питання – “всесозне”, про збереження СРСР – “так” відповідають 79,8% запорізьких учасників референдуму. На друге – суто “українське”, про збереження України у складі СРСР – відповідь «так» дають 86,6% містян.
Втім, ще раз зверніть увагу на формулювання, наприклад другого питання. “Чи згодні Ви з тим, що Україна має бути у складі Союзу Радянських СУВЕРЕННИХ ДЕРЖАВ на основі Декларації про ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ України?”. Тобто 17 березня запорожці (як і загалом жителі України) проголосували одночасно і за збереження СРСР, і за Декларацію про суверенітет, ухвалену роком раніше! До речі, з перевагою позитивних відповідей саме на додаткове “українське” питання.
Пройде лише сім з половиною місяців і 9 із 10 запорожців скажуть “Так” вже незалежності України – на референдумі 1 грудня!
1999
«Славута»
Перші дослідні зразки автомобілів моделі 1103 були виготовлені «АвтоЗАЗом» ще у грудні 1992 року. І ось, не пройшло й семи років, це сталось – 17 березня 1999 з конвеєра Запорізького автозаводу зійшла перша серійна автівка ЗАЗ-1103 «Славута». Ця модель стала для «АвтоЗАЗу» останньою на даний час суто власною розробкою.
Останній автомобіль «Славута» зійшов з конвеєра 28 січня 2011 року. За майже 12 років виробництва було випущено 140 614 автомобілів цієї моделі.
2004
Проспект без трамвая
17 березня 2004 року офіційний сайт запорізької мерії повідомляє: «Сьогодні члени виконкому та президії Запорізької міської ради підтвердили обґрунтованість ухваленого рік тому на сесії міськради рішення про ліквідацію трамвая з проспекту Леніна».
При цьому офіційний рупор міської влади, звичайно, не наводить жодного аргументу «за» трамвайний рух проспектом, проте докладно розповідає про його вади. По-перше, говорять, що то небезпечно: «На ділянці від проспекту Металургів до універмагу «Україна» – 12 трамвайних зупинок, на яких чекаючи на трамвай, щохвилини стоять від 7 до 35 осіб. Така кількість людей на центральній магістралі міста створює аварійно-небезпечні ситуації».
По-друге, посадовці дивним чином апелюють до екології. «Смертність в Орджонікідзевському районі значно перевищує загальноміські показники – 17,8 на кожну тисячу осіб», – аргументує начальник міського управління охорони здоров’я Надія Севальнева. Ні, аргументує не на користь трамвая, ви що – проти! Бо, цитую: «Через 12 зупинок трамвая («плюс» 15 перехресть) автомобілі на цій ділянці проспекту змушені зупинятися через кожні 200 – 300 метрів. А це вже суттєвий удар по екології міста». Еге, то все трамваї, а ви що думали?
«Отримаємо дві додаткові смуги для автотранспорту», – висловлюються представники ДАІ та АТП.
«Трамвай створює додаткову вібрацію та шум до 10 децибелів», – говорить Ігор Бройде, начальник міського управління з питань екології. «У домах на проспекті сиплеться штукатурка», – бере слово голова Орджонікідзевської райадміністрації Микола Жигунов. «Експлуатувати трамвай на проспекті небезпечно – він забудовувався без урахування просадних ґрунтів», – доповідає головний архітектор Віктор Трубін.
Звісно ж, не залишають осторонь і економічну складову. «Будемо заощаджувати електроенергії на 540 – 570 тис. грн на рік», – каже заступник міського голови Володимир Грищенко. Варіант із реконструкцією та відновленням трамвайних колій обійдеться місту у 21 млн грн, а варіант із ліквідацією трамвайних колій у 13 млн грн», – аргументує депутат міськради Віктор Великий.
На цьому 72-річна історія трамвая на ділянці проспекту від вулиці Лермонтова (зараз – Вячеслава Зайцева) до порту добігла свого кінця. «На проспекте останутся только троллейбусы и большегрузные автобусы», – запевнює 17 березня 2004 року міський голова Євген Карташов.
ТРАМВАЙ НА ПРОСПЕКТІ: ЩЕ 30 РЕТРО-ФОТОГРАФІЙ!
2016
Гуд бай, Ленін!
Через 25 років після березневого референдуму «по СРСР» – день у день, 17 березня 2016 року – у Запоріжжі “відправлять спочивати” останній у місті пам’ятник Леніну.
Демонтаж пам’ятника тривав майже 30 годин. В буквальному сенсі відпилювати від постаменту його почали о 8 годині ранку 16 березня. О 13:19 вже 17 березня крута текстова онлайн-трансляція сайту 061 повідомила: «Запорізький Ленін – все!». Того ж дня пам’ятника відвезли на територію одного з комунальних підприємств на Бабурці. Там він знаходиться і до сьогодні.
Пам`ятник Леніну простояв біля греблі Дніпрогесу більше 51 року – з 6 листопада 1964 року.
Такими були події 17 березня в історії Запоріжжя. Не перемикайтесь, далі буде! Дякую за ваші коментарі, відгуки та донати. Вони надихають не зупинятися !
Друзі, тимчасово, до Перемоги, змінив професію – замість екскурсовода став добровольцем. Тому поки що на жаль не можу проводити екскурсії. Але продовжую вам про нього розповідати в інтернеті. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 17 березня 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» та з обов’язковим активним гіперпосиланням на цю вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!