13 та 14 лютого в історії Запоріжжя – про історичні події цього дня читайте в традиційному огляді нашого сайту.
1899
Майбутній майдан Волі
Наприкінці ХІХ століття майбутній майдан Волі – місце народних гулянь та відпочинку містян. У нього тоді й відповідна назва – Качельна площа. Тут стояли атракціони з гойдалками.
Але у лютому 1899 року площу перейменовують. Міська дума тоді ухвалила, цитую мовою оригіналу : «Качельную площадь переименовать в Пушкинскую, в ознаменование 100-летия со дня рождения великого поэта».
З назвою «Пушкінська» площа проіснує недовго. Спочатку у 1922 році вона отримає назву «Комунарів», а згодом отримає і свою сьогоднішню назву – майдан Волі. До речі, в історії площі було ще одно перейменування – під час німецької окупації вона називалася на честь Адольфа Гітлера.
1902
Жуковська та Гоголівська
14 лютого 1902 року згідно з постановою Олександрівської міської думи отримують нові назви одразу дві вулиці міста. Обидві – «в увековечивание памяти писателей».
Так на мапі Олександрівська з’являються вулиці Жуковська та Гоголівська – на честь відповідно Жуковського та Гоголя. Для обох вулиць це вже не перші назви в їх історії. Вулиця Жуковська до 1902 року називалась Ярмарковою. На схід від вулиці в околицях Олександрівська у другій половині ХІХ століття розташовувалася так звана «Ярмаркова площа» – місце проведення ярмарок.
Гоголівська вулиця до 1902 року мала назву «Садова». Вона проходила повз Міський Сад – фактично «центральний парк культури та відпочинку» Олександрівська. «Горсад», як його ще іноді називають старожили, до наших днів дожив як сквер (там де Театр Ляльок).
Фактично з тими ж іменами – на честь Жуковського та Гоголя – ці вулиці дожили до наших часів. 121 рік без перейменувань – одні з міських рекордсменів.
1921
Міська рада
13 лютого 1921 року у Народному домі (зараз – Поштова, 71) відбувся перший урочистий пленум новообраної міської ради 1-го скликання. За офіційними даними губвиконкому, з 75 тисяч жителів Олександрівська участь у виборах першого складу міської ради взяли 18 тисяч осіб. До речі, місцевих депутатів тоді було аж 165! З них: 96- позапартійні, 65 – комуністи, 2 – «есери», по одному – анархіст та «бундівець» (представник єврейської партії).
У керівний орган міськради – до Президії – були обрані: комісар майстерень Катерининської залізниці Василь Сушков, токар Єрьомін, голова губернського ревтрибуналу Микола Гоппе, завідувача одного з підвідділів Олександрівського губревкому Семена Люшкова та робітника Петра Миколайовича Овчаренка.
Саме члени президії обрали серед себе і голову першої міської ради. Їм став Микола Гоппе – 34 роки, уродженець Ростову, колишній матрос, «есер», член РКП(Б) з 1919 року. У 1919 році Гоппе був військовим комісаром міста Олександрівська та Олександрівського повіту, командиром 1-го Олександрівського радянського полку «з ліквідації залишків білогвардійських та петлюрівських банд», начальником штабу оборони міста від військ Денікіна. З 19 листопада 1920 року — голова Олександрівського губернського революційного трибуналу. У жовтні 1921 року Гоппе виїхав за межі міста Запоріжжя. Подальша доля невідома.
Стосовно місць, де засідали депутати міськради – дуже швидко вони змінять Народний дім на будівлю колишньої Земської управи (сучасний краєзнавчий музей). У 1930-ті роки міськрада переїде до Будинку громадських організацій на Шостому селищі. Тут, у будівлі сучасного управління поліції на розі проспекту та Паркового бульвару, міська рада буде працювати понад 40 років. У будівлю нинішньої мерії міські депутати перемістяться 1977 року.
1928
Міст через Старий Дніпро
95 років тому, у лютому 1928 року, на Дніпробуді розпочалися підготовчі роботи для будівництва опор мосту через Старий Дніпро – між Хортицею та Правим берегом. Цей процес бюлетень будівництва «Дніпробуд»(№3,1929) описував ось так:
«Берег Старого Дніпра в місці спорудження мосту був голим степом. У першу чергу слід було починати будівництво бараків для робітників, комори, контори, їдальні та інших господарських будівель на обох берегах Старого Дніпра. Бараки будувалися каркасного типу, криті, як і всі інші будівлі, толем, вапновані зсередини вапном на алебастрі, а зовні глиною».
Одноарковий сталевий міст Стрілецького відкриють у 1931 році. Він буде знищений під час Другої світової війни. Зараз на його місці – міст Преображенського.
2002
Годинник Закоханих
У січні 2002 року напроти будівлі міськвиконкому починають щось будувати. Міська влада деякий зберігає таємниче мовчання. Трохи згодом запевнює: «Будуються комунікаційні розв’язки». Ще згодом: «Тут будуть малі архітектурні форми». Було й таке пояснення: «То сюрприз від міського голови».
Все прояснилося 14 лютого – саме у День Святого Валентина був відкритий Годинник Закоханих на бульварі Шевченка. До речі, музикальним він стане лише наступного року – у січні 2003-го.
2004
«Опель Астра»
13 лютого 2004 року на потужностях Запорізького автомобільного заводу розпочалося серійне виробництво автомобілів Opel Astra. Як повідомляла пресслужба ЗАТ «ЗАЗ», Astra – перший автомобіль західної розробки, який було освоєно в Україні. Проєкт з його повномасштабного виробництва у Запоріжжі обговорювався ще 1998 року, коли на ЗАЗ прийшов інвестор в особі Daewoo Motor. Але реалізація намірів розпочалася лише зараз. У 2004 році Планують, що з конвеєра «ЗАЗ» щорічно будуть сходити до 15 тисяч «Опелів». Вартість базової модифікації – 10 400 євро.
До речі, у 2004 році справи у Запорізького автозаводу йдуть куди краще, чим сьогодні. Попередній рік підприємство закінчило із чистим прибутком у 224,336 млн гривень. Самих автомобілів було вироблено майже 70 тисяч. Це – «Таврії», «Славути» та «ВАЗи». Наприкінці 2004 року «ЗАЗ» розпочне й виробництво автомобілів Lanos та Opel Astra H.
О припиненні виробництва Opel Astra на Запорізькому автомобільному заводі було повідомлено у вересні 2008 року.
Друзі, зі святом всіх закоханих! Та не забувайте любити Запоріжжя! А я буду продовжувати вам про нього розповідати. У мене та у Запоріжжя ще стільки цікавого – розповідати й розповідати. Тож не зупиняюсь – попри всі негаразди та завдяки вашій підтримці. Щиро дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 13 лютого 2023. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов’язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!