Фоторепортаж з околиць Запоріжжя часів Другої свіової війни
Друзі, продовжуемо гортати альбом одного зі службовців німецької Flüchtlingsstab-Süd: штабу у справах біженців Півдня. Він, нагадую, жив та працював у Запоріжжі в перший половині 1943 року. Перша частина альбому – ось тут. Ще раз дякую за розкішний подарунок Павлу Капто.
На жаль, на світлинах другої частини альбому важно визначити місця, де робилися кадри. Підписано як Запоріжжя, але то ймовірно вже його околиці. На наступному фото – будівля, яка скоріш за все знаходилася на території якоїсь колишньої менонитської колонії. Бо на задньому плані можна побачити дах типового менонітського будинку – двоскатний, з двома арковими віконцямі на фронтоні. Такі були як на території в межах сучасного Запоріжжя, так і навколо нього.
Далі на фотографіях, як мені бачиться, та ж сама будівля та її околиці. Знову ж таки – важко точно визначити місце її розташування. Можливо, то якась біржа, чи управління праці. Останнє у окупованому Запоріжжі знаходилося на Слободці, в районі сучасної площі Пушкіна – у будівлі школи імені Пушкіна, зруйнованої у жовтні 1943 року. Але ж збудована та будівля була вже 1936 року. Споруда ж на фото – явно “дореволюційна”.
Ймовірно, у час коли робилося фото, ця будівля була пунктом збору біженців-“фолькдойчів”. Бо ж автор фото, як раз піклувався ними. Але це лише припущення. У будь-якому разі цивільні люди на світлинах, то наші земляки – запоріжці – зразку 1943 року.
А нижче – ось ті “ряжені” – вже точно не наші земляки. То так звані “донские кАзаки”. Як раз у перший половині 1943-го року вони “квартирувалися” на Запоріжжі. Як то кажуть, С- Стабільність. Що тоді, у 1943-му, з нацистами-загарбниками ці скоморохи в папахах до нас приходили, що зараз – та ж історія. Фінал теж буде тотожний – або вб’ють, або посадять.
На наступних фото, придивіться – щось якось не всі схожі на “чистокровних арійців”, так? Ймовірно, то легіонери – представники якогось підрозділу з “поневолених народів”. Скоріш за все, щось на кшталт “Тукестанського легіону” – формування з військовополонених виходців з Середньох Азії та Кавказу. “Туркестанський батальон”, наприклад, був сформований 14 листопада 1941 року саме у нашому Запоріжжі.
А нижче знову ті самі “кАзаки”. На Запоріжжі у 1943 році вони базувалися спочатку у Михайлівці, потім в Оріхові, а ще пізніше і прямо в обласному центрі.
На останньому фото, як мені здається, можна побачити дуже помітного російського колаборанта Тимофія Доманова (в окулярах). Він як раз того часу перебував на Запоріжжі. Тоді ще як “представник походного атаману”. Потім вже він сам був атаманом “Казачого стану” – організації у складі вермахту. Взагалі насичена та характерна біографія – Георгіївський кавалер, служба у Червоній армії, полон у німців, Донська армія (проти Червоної армії), бухгалтер, двічі заарештований за розтрати та недостачі, співробітництво з НКВС, радянській підпільник, вступ до вермахту, атаман, суд і шибениця.
Друзі, сподіваюсь що і ця мандрівка у часі – вам сподобалась і буде корисною. Якщо є бажання та змога подякувати чи підтримати – і сайт, і особисто мене, то буду щиро вам вдячний! Бо запорізькі добровольці, так склалося, ніякої зарплатні не мають. Не жаліюся, просто констатую факт. Дякую всім, хто підтримує!
Карта: 4149 6293 3142 8607 (Приват, Вертепний Р.В.).
PayPal: retrozp@gmail.com.
© Роман Акбаш, akbash.zp.ua, 16 листопада 2022. Текст статті та фотоматеріали до неї поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов’яковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Будь-яке використання без вищезазначених умов забороняється. Дякую за розуміння!